Я завжди любила діток. Ще з дитинства знала, що коли виросту, обов’язково пов’яжу своє життя з малечею. У результаті я обрала професію нянечки у дитячому садочку. А чому ні? Це ж яке щастя виховувати маленьких людей!
Але якось на роботі зі мною стався неприємний випадок. Я влаштувалася у приватний заклад. У мене був перший робочий день. Прийшла я у приватний садочок напередодні Нового року. Дітям я сподобалася дуже. Вони мене оточили і випитували, чи я їхня нова няня. Які вони були чудові та енергійні!
У мене були з собою у сумці мандаринки. Я завжди ношу з собою щось смачненьке. Вирішила пригостити своїх малят. Так сказати, для знайомства. Діти дуже зраділи! Роздала кожному по мандаринці, вони їх з апетитом наминали.
Час був приблизно після полудня. Діти вже поїли і тому я думала, що вітамін С у чистому вигляді їм не завадить.
Мій перший робочий день минув просто чудово. Мені дуже сподобалося у дитячому садочку. Але ближче до вечора мій настрій зіпсувався через один телефонний дзвінок. Це була директорка закладу. Вона була дуже обурена і відразу запитала, чи давала я хлопчику Матвію цитрусові. Я сказала правду.
Виявилося, що цій дитині ні в якому разі не можна їсти цитрусові фрукти. У хлопчика на них алергія.
Я зв’язалася з батьками дитини. Вибачилася. Добре, що батьки вчасно помітили і дали дитині антигістамінний препарат. А то я не знаю, чим би це все закінчилося.
Свій перший робочий день я запам’ятала назавжди. Йдучи на роботу потрібно враховувати кожен нюанс. Кожний.
Слава Богу, з роботи мене не звільнили. Батьки Матвія виявилися добрими та інтелігентними людьми. Тому спільну мову ми знайшли. Але для мене цей випадок став справжнім уроком.
