Ми з чоловіком прожили у шлюбі понад двадцять років. Останнім часом я почала помічати, що він з кожним роком все більше стає схожим на свого батька, який завжди рахував кожну копійку. Він навіть контролював що купувала його дружина. Мені така перспектива взагалі не подобається. Раніше, коли ми з ним ходили у магазин, то він навіть не цікавився, що скільки коштує, а тут почав придивлятися до цінників та рахувати. «Навіщо ти купуєш цю вермішель, якщо там є дешевша, по акції, не бери цей батон, краще взяти вчорашній, він вигідніше», – мені хотілося одягти йому на голову пакет. Я все життя ходила у магазин за покупками й краще знаю, що потрібно моїй родині. А тут він вирішив мене контролювати. Більше я його з собою не брала.
Але ж його жага до економії перекинулася й у квартиру. «Митися тепер будемо у мисці, а то вода стало дорогою після останнього дорожчання, опалення можна зробити меншим, а то живемо наче як якій Рокфеллери», – це була остання крапля. Ми з ним почали сваритися, після чого кожен все одно залишився при своїй думці. Та ось наближаються різдвяні свята й він знову взявся за своє. Я більше не могла терпіти. Тож вирішила підійти до його перевиховання з іншого боку.
Коли наша дочка була маленькою, то я дивилася з нею мультик про чоловіка, який був надзвичайно скупим. Й до нього прийшли духи Різдва та показали йому результат такого існування. Я знайшла той мультик та прямо таки змусила чоловіка його дивитися. Бачили б ви, на що здатна сила кінематографу. Доросли чоловік ледь не плакав над дитячим мультиком. Він так переживав за головного героя, що зрозумів, для чого я йому це показала. Й уявіть собі – мій метод лікування подіяв.
