В душі – я наївний хлопчик. Це показала недавня ситуація з моєю дружиною.
Стан мого здоров’я не дозволяв мені заробляти багато грошей. З минулої роботи звільнили. Лікуватися треба було півроку, а стільки ні один роботодавець чекати не буде. Здаватися не хотів. Знайшов хоч якийсь підробіток. До того ж, написав другу і попросив взяти мене до себе на фірму, хоча б кимось. Він охоче погодився. Зарплата виходила вдвічі менша, ніж я звик отримувати.
Дружина втішала мене. Казала, що буде брати додаткові зміни, аби допомогти мені платити за лікування. Потрібно було перетерпіти лише півроку. Хіба це великий термін?
Одного разу, я ненароком прочитав її листування з подругою. Дружина писала, як вона втомилася. Їй важко зі мною, бо доводиться багато працювати. Раніше, я був годувальником сім’ї, а вона заробляла собі на нігті та нові спідниці. З листування я дізнався про її коханця, точніше, чоловіка, який за нею бігає. Він працював на хорошій роботі і міг дозволити собі те, чого не міг я. Дружина питала в подруги, чи варто їй почати роман чи ні? Писала, що з кожним днем їй все важче стримуватися.
Я не став нічого казати. Вирішив, що то минеться само по собі. Фактично, зради не було. Листування – це всього-лиш літерки в інтернеті. Зараз я б пішов і натовк пику тому залицяльнику. Тоді я проявив якусь м’якотілість. Може дала знати про себе втома чи xв0p0бA. Я не знаю.
Стало тільки гірше. Вже через два тижні, я дізнався, що мою дружину бачили в парку з іншим чоловіком. Вона поводилася доволі розкуто. Сиділа в нього на колінах і гучно сміялася з його придуркуватих жартів. Як брак грошей міняють жінок. Дивовижно! Не очікував, що моя дружина з таких. Побігла за першим ліпшим гаманцем.
Кульмінація історії мене д0бuлA остаточно. Якось я їй телефоную і запитую, коли вона буде вдома. А у відповідь чую:
- Я в Мішки.
- Якого бл яха-муха Мішки?!
- В мого нового чоловіка. – І кинула слухавку.
Додому не приходила. Речі її лежали декілька днів. За ними вона прислала того самого «Мішку» і свою подружку Світланку. Це та сама лярва, з якою радилася моя дружина.
- Вона з тобою прожила, наче наймичка. – Вчила мене Світланка. – Вона для тебе все робила, але тобі завжди було мало! Міла молодець, що вибрала справжнього чоловіка!
Я подивився на того «справжнього чоловіка». Худий, блідий, морда страшна, зате з набитим гаманцем. Не знаю, що там моя дружина нагородила своїй подружці про мене, але від того цирку я швидко втомився. Дав Світланці одного ляпаса. Не сильного! Ледь торкнувся. Так, знаю, бu_тu жінок не можна. А знаєте, що ще не можна? Втручатися в іншу сім’ю, підштовхувати іншу жінку на 3pAдy, а потім приїздити до її чоловіка та вчити життю. Я ж не пішов на ліво, не ледарював, а працював. Наврядчи я винен в тому, що 3Axвopiв. Так само я не відповідаю за рішення начальника звільнити мене через xв0p0бy. У всіх в житті бувають важкі етапи. Для цього потрібна міцна сім’я, яка тебе підтримає. На жаль, моя дружина іспит «на міцність» провалила.
