Я виріс у щасливій сім’ї, я був свідком прекрасних відносин між батьками. Я завжди знав, що до жінки потрібно ставитися з повагою, та підтримувати її у всьому. Батько постійно мені про це наголошував, що щаслива дружина – щаслива сім’я.
Коли зустрів Ларису зрозумів, що хочу зв’язати все своє подальше життя саме з нею. Після того як я зробив пропозицію Лариса погодилася. Й почалося наше сімейне життя. Я добре заробляв, після роботи біг одразу додому. Дома допомагав Ларисі, адже хотів, щоб вона не перевтомлювалася.
Коли у неї було скорочення на роботі, я її підтримав. Я міг і сам прогодувати її й себе, тому вона не виходила на іншу роботу. У неї було все для того, щоб розвиватися. Займатися собою та комфортом у нашому житлі.
І ось вона мені заявила, що йде від мене. Йде тому, що вона втомилася від моєї любові та ласки. Та ще й тому, що у неї вже два місяці відносини з іншим чоловіком. Він дуже ревнивий та темпераментний. Що моя доброта її просто душить, вона відчуває себе дитиною якій все дозволяють, а вона хоче іншого.
Я був шокований від почутого, адже мені навіть у голову не приходило ревнувати її чи влаштовувати скандали. Я повністю довіряв Ларисі, знав, що вона ходить у кафе з подругами, в спортзал, в салони краси. Здавалося, що жінка створена, щоб бути красивою та коханою. Аж тут виявляється, що Ларисі хочеться зовсім іншого.
Мені здавалося, що це злий жарт. Та дружина продовжувала говорити мені нісенітницю, про наші відносини. Я, виявляється, надто м’який, чоловічого в моєму характері геть нічого не має. На її думку, нормальний чоловік уже б уже влаштував скандал почувши таку новину, а я як стіна. От її новий обранець не такий, він контролює її кожен крок, він проявляє характер у всьому. Його слово закон і на компроміс він не йде.
Вже минув тиждень від тієї розмови, Лариса пішла й ніяких повідомлень від неї не має. Та я більше переймаюся тим, що ніяк не розумію, чому хороші відносини не цінуються. Чому жінки вибирають брутальність і неповагу замість, ніжності й ласки.
