Я одружився зі своєю колишньою дружиною Ольгою ще вісім років тому. Ми були ще зовсім молодими, тому почуття кохання накрило нас з головою. Навіть зустрічалися недовго – через чотири місяці зробили весілля, адже між нами така пристрасть була!
Однак все дуже швидко скінчилося. Після народження сина Антона пристрасні почуття кудись зникли. Натомість прийшло постійне незадоволення буденністю та одноманітністю. Ольгу завжди щось не задовольняло: то я не туди сів, то не туди свої речі поклав. Одним словом, наше кохання згасало з кожним днем. Вона постійно бурчала, пиляла мене, кричала, ображала.
Після таких конфліктів і суперечок ми перестали навіть спати в одному ліжку. Ольга перейшла у вітальню та проводила ночі на дивані, а я залишився у спальні. Однак така ситуація лише більше загострювала наші стосунки. А потім наша сім’я остаточно розпалася. Ми з Ольгою вирішили розбігтися назавжди.
Наш будинок був придбаний за спільні кошти під час нашого подружнього життя. Однак в Ольги була хвора та немічна мати, тож вона з сином перебралася до її квартири, щоб доглядати. А потім теща померла і колишня дружина з дитиною залишилися жити там.
Минуло два роки після того, як ми розійшлися. Я зустрів Маргариту, з якою мені було спокійно та легко. Мені здавалося, що для нас обох це були зрілі почуття. Я хотів пов’язати своє життя з цією жінкою, тому вирішив їй зробити пропозицію.
Але раптом у моєму житті з’явилася моя колишня. Вона прийшла до мене додому і заявила, що знає, що я зустрічаюся з Маргаритою. Ольга додала, що зробить усе, аби я не жив з іншою жінкою у будинку, який ми купили, коли жили разом. Вона присягалася, що відсудить у мене житло, якщо я приведу сюди Риту. Також сказала, що не дасть бачитися з сином.
Я знав, що Ольга має складний характер, тому вирішив не підливати масло у вогонь. Ця жінка готова була на все, аби добитися свого. Мій син був для мене сенсом життя, я брав участь у його вихованні не менше, ніж вона. Я не міг втратити Антона! Тому я зрозумів, що краще відкласти своє особисте життя і не нариватися на ненависть колишньої. Ольга ладна була зробити все, що завгодно, щоб я не зустрічався з іншою жінкою.
Саме тому я перестав зустрічатися з Маргаритою у себе вдома. Я продовжую запрошувати її на побачення, але ми робимо це на нейтральній території. Але хіба це правильно? Невже я не маю право на особисте життя, якщо я розлучений? Чому я повинен приховуватися від дружини? Я ж не з коханкою зустрічаюся все-таки!
