– Матусю, а коли ти уже приїдеш до міста? Ми хотіли б дітей до вас привезти. – щебетав у слухавку Макар матері.
Хлопець посміхнувся сам до себе. Нарешті закінчення робочого тижня, нарешті субота і завтра ще один день для відпочинку. Дружина ж теж уже ледве ноги переставляє. Страшенно стомилась, діти не дають і дихнути спокійно. Та скоро приїде матір Макара з дачі і обов’язково забере їх хоч на трохи.
Не віриться, що в тій квартирі може запанувати спокій хоча б на дві доби.
У Макара та Катерини троє діток. Наймолодшому синові всього лише два рочки. А старші донька і син вже доволі активні, щоб перевернути житло догори дном. Чоловік постійно пропадає на роботі. Самі розумієте, сім’я немаленька, треба прокормити, одягнути. Дружина поки в декреті. Та це ще складніша робота, адже з трьома дітьми можна збожеволіти. І добре, що Макар прекрасно розуміє, якою важкою є домашня робота. Тому часто робить розвантаження для обох і просить посидіти з дітьми свою маму.
– Люба, сьогодні мама збере діток до себе, тому нічого не плануй, і свої прибирання відклади. Ми будемо просто лежати і дивитися фільм. І нічого не робити. Ну, якщо не заснемо через 20 хвилин такого релаксу, звичайно.
Катя вже була у передчутті спокою. Тому сіла дивитися мультики з дітьми, поки чекала на приїзд свекрухи. Раптом у двері задзвонили. Макар пішов відчиняти, та коли глянув у вічко, то дуже здивувався. На порозі стояв батько, а не мама.
– О, привіт, тату. А де ж мама? Мала вона заїхати.
– Добрий день вам! Ось, привіз вам здобу від мами і словесну записку. «Дітей не заберемо, бо до нас у гості їде твоя сестра із чоловіком та своєю донькою».
– Але ж мама мені пообіцяла. І ми говорили тільки 20 хвилин тому, а вже все так докорінно змінилося. Хіба сестра не рада була б племінників побачити? Та й дітям разом весело буде, тим паче давно не бачились.
– Макаре, вибач, я сказав усе, що хотів. Ми Яну вже пів року не бачили, хочемо побути разом, наговоритися.
– То що хочеш сказати, що наші діти вам заважатимуть розмовляти?
Та у відповідь батько не відповів жодного слова. На тумбочку поклав спечені булочки, розвернувся і пішов геть. Макар мало не пустив сльозу. Ось це мовчання в кінці викликало в глибині його душі страшенну образу. А це все ще й Катя почула. Значить, коли сестра їде з внучкою, то наші діти вже не треба.
