Я завжди була неймовірно щасливою, що маю саме такого чоловіка. Справді, просто чудова людина. Та от у бочці меду його прекрасних рис характеру та поведінки була добряча ложка дьогтю. І цією ложкою були його батьки. Пам’ятаю, що ще під час першого знайомства наше спілкування не заладилося. Хоча сам Олексій нормально спілкувався з ними. Я просто не могла.
Майже десять років тому ми з Льошею гуляли весілля. Ну, звичайно, як прийнято запросили батьків, куди ж без них?! Коли моя сім’я та інші найближчі родичі почули про радісну новину, то дуже зраділи, почали розпитувати, на якому ми етапі підготовки. А от, коли ми прийшли до сім’ї Олексія, то реакція була дещо дивною:
– Ага, Оля значить. Ну добре, Оля.
А під час знайомства батьків і взагалі було максимально некомфортно. Свекруха та свекор дивились на мене незадоволено. Та й на моїх батьків теж. На вухо я шепнула коханому, що мене бентежить така напруга між нами, та він заспокоїв мене, сказав, що вони постійно себе так поводять з малознайомими людьми. Тож ще тоді я зрозуміла, що доведеться мені ой як нелегко.
Коли ми дійшли до планування весілля, то почалась справжня божевільня. Що я не виберу, то їм задорого. Ресторан потрібно брати не той, на сукні й зекономити можна, вона ж тільки один раз вдягається. Мені хотілось вибрати щось сучасне і вишукане, щоб не впасти обличчям в бруд. Що стосується й меню. Все матір коханого хотіла замінити на щось домашнє, звичне всім. Я ж поки не уявляла, як ми маємо до червоної риби голубці присунути.
Мене почала дратувати така дріб’язковість. Тим паче, з огляду на те, що батьки чоловіка на весілля жодної копійки не давали. Свою частину оплачував Льоша самостійно.
Через півтора роки після одруження тест на вагітність показав мені дві смужки. Я була неймовірно рада. Щоправда, цієї радості не поділили знову таки свекруха та свекор. Вони прямо в очі почали говорити, що я маю намір тільки всі статки їхнього сина загребти собі. Цікаво тільки, яким чином, якщо у квартирі я і так прописана. То для чого в такому разі мені потрібно було б все ускладнювати та народжувати малюка?
Нещодавно ми з сім’єю вирішили поїхати на Різдвяні свята до батьків чоловіка. І там я остаточно переконалась, що свекруха божевільна. Почала мені з порогу кричати, що я приїхала, аби їй підклад зробити та зжити з цього світу. Коли я розплакалася і побігла до автомобіля, то вона побажала мені і додому не доїхати.
Тоді я й вирішила, що після такого не хочу ніяких стосунків з тією сім’єю. І так занадто багато часу вже витратила на те, щоб бути милою з тими, хто цього не цінує. Проплакавши до ночі, все ж зрозуміла, що не варто так багато уваги приділяти таким божевільним людям.
