Ще з раннього дитинства Оксана любила діток. Пощастило, що всі двоюрідні братики та сестрички дівчини були молодшими від неї. Так склалось, що її мама була в сім’ї найстаршою, заміж вийшла найраніше і, відповідно, дитину народила найпершою.
Всі родичі знали, що Оксанка любить бавитись із малими і гарно за ними доглядає, тож вирішили, що їй можна довіряти своїх дітей. Коли всі збирались за домашніми застіллями, то Ксенія вигадувала всілякі веселощі, аби позабавляти малих. Вони навіть відмовлялись потім іти додому, бо не хотіли відпускати сестру.
Через це й почали всі дружно намовляти дівчину, аби по закінченню школи вона вступала на спеціальність «Дошкільна освіта». Мама казала, що це точно її покликання і не можна цього ігнорувати. Так воно і сталося. Опинилась дівчина у педагогічному університеті. Щоправда, вступила на «Початкові класи».
Час плинув швидко і ось Оксана вже почала працювати в школі. Всі рідні та друзі хвилювались, а чи вийде налагодити конфлікт із дітлахами? А чи зможе вона приборкати їхню активність? Та нервувались даремно, адже Оксана Вікторівна з перших днів стала улюбленицею для дітей, завоювала їх авторитет. Звичайно, таких людей, які вкладають у роботу душу було дуже і дуже мало.
У День святого Миколая один із хлопчиків класу приніс до класу цукерки із горішками, тому вчителька вирішила, що чесно буде поділити солодощі на всіх. Діти на перерві поласували смаколиками, а коли почався урок, то всі однокласники обступили маленьку Злату. А дівчина була вся покрита червоними плямами.
Оксана Вікторівна мусила терміново викликати медсестру, адже сильно перелякалася. А дівчина з кожною хвилиною задихалась більше і більше. Поки не прибігла медсестра, яка зробила термінову ін’єкцію проти алергії.
На щастя, все закінчилося добре, але тепер Оксана винесла для себе урок: потрібно обов’язково питати у батьків, чи не має якась дитина особливостей, щоб потім не виходило таких страшних ситуацій.
