Ей, мала, ти чого? Що таке надумала? Чесно, відповісти мені було нічого. А що сказати? Для чого він питає, коли і сам все прекрасно розуміє.

Протягом тривалого періоду часу в моєму житті була чорнюща смуга. Що б я не робила, як би не намагалась виправити щось, та все йшло тільки гірше. В якийсь момент я вже молила Господа, щоб цей період закінчився, щоб сталося хоч щось позитивне. Але мене ніякі вищі сили не чули.

Якось у моїй голові порушився останній клапан, я вирішила, що ніколи не виберусь із замкнутого кола невдач.

А завадили очі, що пильно дивились на мене. Це був якийсь незнайомець, який злякано на мене поглянув і запитав:

– Ей, мала, ти чого? Що таке надумала?

Чесно, відповісти мені було нічого. А що сказати? Що я така слабка? Для чого він питає, коли і сам все прекрасно розуміє.

Хлопець, напевно, не мав часу розбиратись зі мною, адже час від часу поглядав на годинник. Але розмова із ним, мені здається, почала відлік чогось хорошого в моєму житті.

Він почав тихо та спокійно:

– А тобі казали, що ти дівчина неземної вроди?

Такого в той момент я аж ніяк не очікувала почути.

– Ні, не казали. – схлипуючи відповіла я.

– А ще у тебе дуже добрі очі. Відразу видно, яка ти хороша людина.

– Може й, хороша. Але що мені з того, якщо по життю я невдаха?

– Ти просто надто нетерпляча. Все найкраще приходить до того, хто вміє чекати. Головне в цьому житті відповідати на будь-які повороти долі добром. Навіть якщо з тобою вчинили погано, вчини з ними добре, всім на зло. На зло будь-яким злим духам. Ми всі прийшли у цей світ, щоб дарувати любов. І до тебе любов повернеться у десятикратному розмірі. У це лише потрібно вірити та вірно чекати.

Його слова не були для мене чимось новим чи переконливим, але я стала відчувати, як в душі ніби щось розтає. Ніби якийсь куб льоду розчиняється і холодні його потоки розтікаються по всьому тілу.

– Запам’ятай, що хороші вчинки ти робиш для себе, а не для інших. Хорошою людиною ти є для себе, а не для когось. Не дивись на когось, не старайся зрозуміти їх вчинки. Просто роби добро, примножуй його навколо себе, сій по всій землі.

Тоді я нарешті запитала:

– А ви взагалі хто?

– Я твій янгол-охоронець. – сказав чоловік підморгуючи.

На своєму волоссі я відчула його дотики, мені стало так тепло і добре.

А через декілька років ми одружилися. Ось таким було моє знайомство із долею.

Оцените статью
Ей, мала, ти чого? Що таке надумала? Чесно, відповісти мені було нічого. А що сказати? Для чого він питає, коли і сам все прекрасно розуміє.