Мою молодшу сестру звуть Юлія. Все життя вона дуже зациклена на своїй зовнішності, а особливо фігурі. Навіть дитину вони з чоловіком не планували протягом семи років після весілля, бо сестра панічно боялась, що зіпсується її вишукане тіло.
Коли нарешті Юля повідомила про вагітність, то Женя стрибав вище неба. Стільки років він мріяв про дитину і нарешті це стало ближче схоже до реальності. Народився у них синок, повністю здоровий та гарненький. Щоб не годувати малюка грудьми дівчина навіть якісь таблетки пила. Це ж треба так боятися втратити форму, щоб вдатись до таких заходів. Годували немовля різними сумішами, як підсумок, він став круглішим, повнішим, що зовсім не подобалось матері. Вона соромилась показати своє дитя людям, бо не про такого сина вона мріяла.
Мільйон разів я читала моралі своїй сестрі. Це ж треба геть втратити здоровий глузд, щоб ось таке творити. Я пояснювала, що маленькі діти майже завжди такі пухленькі, а з потім ростуть і стають худенькими. Дійшло до того, що Юля почала тримати малюка на дієті. Євген страшенно сварився, мало волосся на собі не рвав, але жінці нічого не доходило. Тому згодом вони розлучилися і чоловік хлопчика забрав із собою.
Матвійко ріс і ще з ранніх років у нього розвивалась ціла низка комплексів, які посіяла в ньому рідна матір. Це заважало йому спілкуватись із людьми.
Зараз хлопцеві вісімнадцять років, він має неймовірну вроду та струнке тіло. З таким красенем мріють побудувати сім’ю всі дівчата. І рідна мати оббиває пороги, щоб загладити свою вину. Та хлопець поки і слухати її не хоче. Через таку жорстокість він був змушений роками відвідувати психолога і боротися із самим собою.
Євгеній після того розлучення ще знайшов свою долю, одружився вдруге та радів народженню доньки. А моя сестра так і залишилась сама. Ну от тепер нехай і тішиться своїй красі, нехай радіє, що фігура на місці. Хоча з віком, зрозуміло, що все одно вже не така струнка жінка, як була колись.
