Цього дня я вирішила поїхати на роботу чоловіковою машиною, поки він у відрядженні. Та коли поверталась додому, то помітила, що бензин майже закінчився. До найближчої заправки було недалеко, тому я й подалась туди.
Був вечір п’ятниці, спішити нікуди, тому я завезла автомобіль ще й на мийку, а сама пройшла до найближчого кафе, аби зігрітися гарячим шоколадом. Під кінець робочого дня в тому закладі майже нікого не було. Біля вікна сиділа жіночка років 35 зі своєю дочкою.
Зі своєю кавою я сіла також за столик біля вікна, щоб дивитися на вечірні вогники міста. За цей робочий тиждень я так втомилася, що відчула, як ця втома занурює мене у дрімоту. Та не встигла я прикрити очі, як мене пробудив крик дівчинки. Я не хотіла взагалі вникати у скандал, що розгорівся поруч, але виходу у мене не було.
– Мамо, невже ти не розумієш, що мені потрібен новий одяг? Скільки разів ти обіцяла мені нові потерті джинси, але поки це тільки слова. І до чого тільки ці відмовки, що у нас грошей немає? Я не можу все життя ходити в обносках.
Жінка зніяковіла, почала заспокоювати дочку, але мала і не думала замовкати.
– Я хотіла кофту, як у Юлі і курточку оту, яку показувала тобі в Інтернеті. Ти мені ще минулого року казала, що купиш, але і досі нічого не змінилось – пищала на все кафе дівчинка.
– Донечко, я ж тобі все пояснювала, не виясняймо, будь ласка, стосунки на людях, не всім комфортно це слухати і мені в першу чергу незручно. Я тобі сто разів казала, що зараз наші фінансові можливості не дають можливості купити все, що ти бажаєш, але коли я виплачу борг, то все зміниться. Варто лише почекати. А зараз вставай, ідемо додому.
Матір встала, одягнула курточку та пішла на вихід, а дівчина все ще в істериці пленталась за нею, паралельно щось викрикуючи.
Коли вони пішли, то настала мертва тиша. Мені настільки було шкода жінку, що аж сльози навертались. Не розумію, звідки в звичайних дітей стільки егоїстичності та меркантильності. Та, напевно, вона й сама трішки винна, що виховала свою доньку такою. На душі стало тепло хоча б від того, що моя Анютка не така. Вона ніколи не говорила мені таких слів, хоч у нашому житті також були періоди, коли коштів на все не зовсім вистачало. Діток потрібно виховувати у любові та взаємоповазі, тоді вони будуть рости чуйними і розуміючими. От з такими думками я і поїхала готувати вечерю найкращій дочці та коханому чоловіку, який от-от мав повернутись.
