Коли я познайомився із Олею, то по вуха закохався ще з першого погляду. А потім наші стосунки почали стрімко розвиватись і вже, обговорюючи весілля та подальше спільне життя, кохана не раз говорила мені, що мріє про власний заміський будинок.
Мрію її ми могли втілити в реальність, адже в момент нашого знайомства у неї вже була викуплена земельна ділянка на околиці міста та залитий фундамент для майбутнього дому.
Батьки Олі були не дуже заможними людьми, мали невеличке житло, тому після весілля ми переїхали до моїх, аби не витрачати гроші на оренду окремої квартири. Мої мама та тато все життя старалися лише для мене, адже я був єдиною дитиною у сім’ї.
Коли ми почали жити сімейним життям, то Ольга працювала у банку і заробляла досить непогано, я працював на фабриці, проте моя зарплатня була дещо меншою.
Весь цей час ми старались відкласти гроші на будівництво того самого дому, адже прекрасно розуміли, що все життя у моїх батьків жити не хочемо і не можемо. Матір і батько ставились до цього позитивно і зі своєї сторони робили все, аби наші плани втілились у реальність. Перш за все, вони самостійно оплачували комунальні послуги, купували продукти, ми вже тільки докуповували щось особисте, мама сама ходила на закупи побутової хімії і так далі.
Відразу після весілля я декілька разів заводив розмову із Олею про діток, але вона казала, що наразі це взагалі невчасно. Потрібно спочатку в нову оселю переїхати, а тоді про вагітність думати. Та за такими амбіціями, мені здавалось, ми переставали думати суто про почуття, романтику. Я відчував, що холод з дня на день лише зростає.
Цілих шість років ми старались для здійснення мрії. І ось нарешті все побудовано, ремонт зроблено. Можна пакувати речі для новосілля. Думками я вже жив прекрасним життям без економії та вічних ремонтів, із маленькими дітками, що бігають по дому.
Перевезенням речей займалась дружина, поки я був на роботі. Тому цей процес я взагалі не проконтролював, а потрібно було. Адже в новому домі тепер були всі речі дружини, мої ж ще лежали у батьків. Ось якось увечері мені зателефонувала Оля та сказала, що більше не хоче жити зі мною, тому подає на розлучення.
Така заява мене просто вбила. Як взагалі таке може бути? Не віриться, що це все правда. Тепер будинок належить їй і тільки їй, а моїх грошей, виходить, там немає, адже документально там я ніхто. Пізніше сусіди мені розповіли, що Оля вагітна та новий кавалер переїхав до неї в нову оселю.
Наскільки сердитим я був, мабуть, не передати ніякими словами. Навіть не знаю, за що доля зіграла зі мною такий жорстокий жарт. Вже мовчу про те, що будуть відчувати мої батьки, коли про це все дізнаються.
Здається, такого повороту подій я навіть у страшному сні собі уявити не міг. Досі здається, що це просто розіграш.
