Ніколи в житті я б не повірила, що самостійно зможу виростити дитину. Але бачите, доля така непередбачувана, може статися те, чого ти не очікуєш і дуже сильно боїшся. Я всіляко намагалась зберегти наш шлюб та склеїти те, чого вже склеїти не можна було. Довгий час потім ще й приховувала від рідних та друзів, що між нами вже нічого немає. Але потім усвідомила, що цього вже не уникнеш, тому нема сенсу на щось надіятись.
Отож із Миколою ми розлучились.
Тепер, коли минуло вже достатньо часу, я згадую та думаю, що була дурненькою, коли всіляко боролась за шлюб. Почалось усе з того, що чоловік почав прискіпуватись до мене. Що би я не робила, що б не говорила, то його все не задовольняє. Мені було незрозуміло, звідки стільки роздратованості та агресії. Та відповідь прийшла сама собою, коли дізналась про наявність іншої жінки у його житті. Тут і вирішила, що більше не хочу врятовувати стосунки, якщо вони цікавлять лише мене.
Ми розлучились і Микола поїхав із своєю новою пасією за кордон. Про те, що у нас є дитина він, напевно, забув, адже ні дзвонити, ні приїжджати, ні допомагати не став. Тоді для мене настав найтяжчий період життя. Хвала Богу, поряд завжди були батьки, без підтримки яких я би точно не справилась.
Мама завжди була рада посидіти із внуком, а тато допомагав із різними побутовими справами. Та найбільше пригнічувало, що кожен знайомий дозволяв собі давати поради та критикувати моє життя. Подружки тільки про те й говорили, що тепер я назавжди сама із дитиною та ніколи заміж вже не вийду.
Та я пережила це. І фінансові проблеми, і фізичні, і що найтяжче – моральні. Довелось прикласти багато зусиль, аби ми із сином не відмовляли собі ні в чому. З дня розлучення минуло вже шість років, а від колишнього чоловіка ані вісточки. Мені він зовсім непотрібен, але ж можна було подумати про дитину. Образливо, що так легко він зміг про неї забути.
Заміж я все ж таки не вийшла вдруге, не хотілось знову закохуватися та розчаровуватися. За стільки часу звикла бути одинокою і ця свобода мені навіть подобається. Тепер ні на що не скаржусь і навіть рада, що все склалось саме так у моєму житті.
