Спочатку Юлія та Євген були просто колегами по роботі. Лише робочі та дружні стосунки. А згодом обоє усвідомили, що відчувають один до одного щось більше ніж дружбу. Так і почали офіційно зустрічатись.
Через три роки хлопець почав натякати на шлюб, та дівчина пояснювала, що до одруження ще точно не готова. Річ у тім, що раніше вона вже була заміжня і зараз не хоче надто форсувати події, щоб потім не було проблем. В попередньому шлюбі були постійні сварки, тому пара через пів року вже подала на розлучення. А от з Євгеном їй було добре, він завжди такий добрий, розумний та вихований.
Якось Юля захворіла. Майже добу лежала у ліжку та нічого не готувала, та і продуктів у холодильнику не було. Тому вона й зателефонувала Жені, аби той купив та приніс їй хоча б фруктів. Адже в таку дощову погоду в магазин іти якось не дуже, тим паче, заражати інших.
Та от Женя відмовив. Сказав, що краще замовити доставку продуктів. Пояснив це тим, що проживає дуже далеко від дівчини. І якось не дуже хотілось їхати через усе місце під дощем, аби занести продукти.
Але, якщо чесно, то Юлію це засмутило. Вона була шокована, що кохана людина не може виділити час, аби просто потурбуватись про дівчину, яка захворіла.
– Я вважаю, що це не чоловічий вчинок. Він мусив би підняти свою п’яту точку та подумати про мій комфорт, пожаліти хвору кохану людину. Або якщо вже так лінь встати, то можна і самому доставку замовити на мою адресу.
Найближчим часом прийшла подруга, вона принесла все необхідне і стала вислуховувати проблеми Юлі. Вона повністю погодилась із тим, що якщо людина по-справжньому кохає, то так себе поводити не буде. Це елементарна неповага, байдужість.
Після цього дівчина й вирішила, що більше з таким кавалером справ мати не хоче. Якщо він навіть не може потурбуватись про рідну людину, то чи є вона для нього рідною? Пара посварилась і більше не спілкувалась.
