Ліза заснула тільки під ранок. Цілу ніч обходжувала своїх хлопців. Збивала їм температуру, відпоювала чаєм з малиною.Тому не одразу почула, що в двері їхньої квартири хтось активно дзвонить.
Виглянула у вікно – на дворі ще темно. Подивилась на годинник 06:00. Спершу Ліза навіть подумала, що це їй сниться. Не хотіла відчиняти, бо до останнього сподівалася, що хтось помилився квартирою.
Але ж тут задзвонив телефон. Ліза підняла слухаву й почула голос свекрухи Ольги Іванівни.
Піднімайся, соню, і відчини мені двері. Я вже п’ять хвилин стукаю! Давай прокидайся!
Сонна Ліза пішла відчиняти двері.
Я прийшла рятувати свого синочка. Він з дитинства дуже важко переносить застуду. Раненько зварила курячого бульйону. Запекла рибку. В аптеку забігла ліків купила. Тобі, напевно, важко за двома доглядати.
Ольга Іванівна забігла на кухню й одразу почала хазяйнувати. Насмажила сирників зі сметаною, приготувала чай, зробила гарячі бутерброди. Поставила варитись борщ, і пішла до них в кімнату перевірити чи є в її сина температура. Колишнім методом. Притулилась губами до його голови й стала чекати.
Ой лишенько, здається, в нього знову росте температура. Ліза, ти чому його нормально не лікуєш?- невдоволено запитала свекруха.
А нічого, що в мене є ще маленький син, і йому теж потрібна мама. А чоловік дорослий, і сам може про себе подбати.
Я вже викликала нашого сімейного лікаря, скоро має бути,-пояснила Ліза.
Якби я не прийшла, ти може, нікого й не кликала,-прискіпливо підсумувала Ольга Іванівна.
Ось і все стало на місця. Ольга Іванівна прокинулась раненько, щоб приїхати до них і приготувати комплексний сніданок, і подивитись, як Ліза доглядає за її сином.
На хвилиночку, чоловіку Лізи, Іллі 34 роки!
Свекруха пробула в них вдома до самого вечора. Все ходила й контролювала, як відбувається домашнє лікування, поки сам Ілля не випровадив її додому.
Чи погоджуєтесь Ви з тим, що треба вчасно перерізати пуповину? І не лізти так активно в життя дорослих дітей?
