Коли Орися йшла з роботи, то мала за гарну традицію телефонувати найкращому другові, який завжди звеселяв, так і дорога додому була здавалася коротшою.
Але на цей раз ніхто слухавки не брав, хоча жінка дзвонила довго і декілька разів. Вирішила перетелефонувати за п’ять хвилин і нарешті на іншому кінці слухавки пролунало знайоме «алло».
Вона, звичайно, запитала, де він пропав і чому не відповідав. Віктор тільки “замешкався”, сказав, що мав невідкладні справи, тому і слухавку взяти не міг. Орися прекрасно відчувала якусь напругу в голосі. Вона відразу попрощалась із хлопцем, але слухавку не поклала, бо рука була в рукавиці, сенсор не реагував. І раптом поруч з Вітею вона почула жіночий голос:
– То що, заїдемо до тебе тоді?
– Ну, давай до мене! – відповів Віктор.
Дівчина довго думала, що робити далі, а потім вирішила, що таки теж поїде до квартири друга. Вона сама не знала, що її так тягне туди, але хотілось покласти край цим «стосункам», щоб потім не мучитись у здогадках.
Річ у тім, що ось так спілкувались вони близько двох років. Починалось із дружби, а останнім часом, здавалось, стало очевидно про глибші почуття. Орисі дуже хотілось якоїсь визначеності. Вона б уже й не проти заміж вийти. Всі її подруги давно одружились і діток народили. А вона досі нібито у підвішеному стані.
Дівчина не раз задумувалась про стосунки з Віктором, про те, чому він постійно відмовчується і не хоче як справжній чоловік зробити рішучий крок. Вона не хоче пришвидшувати все, але і жити в невизначеності взагалі кепсько.
Коли Орися прибігла за потрібною адресою, то своїм ключем відімкнула двері. Відразу на порозі помітила незнайоме жіноче взуття і впала в паніку. Далі по коридору валялись елементи жіночого одягу.
Вона не бачила сенсу іти далі, адже прекрасно все розуміла. На тумбочці біля вхідних дверей вона залишила ключ і захотіла якнайшвидше піти з того місця, аби залишитись непоміченою. Не хотілося б дивитися йому в очі.
Тепер вона на всі сто відсотків знала, чому два роки він не поспішав із заміжжям. В один момент все стало на свої місця. Але цікаво тільки, чому не можна було сказати про все прямо і не морочити голову ні собі, ні дівчині!?
