Мого коханого звуть Андрій. Разом ми уже більше трьох місяців.
До цього ми уже мали досвід стосунків, тож тепер підбирали партнера з особливою відповідальністю та усвідомленням своїх дій. В нашому коханні ми були впевнені на всі сто. Мені найбільше імпонувало, що Андрій завжди свої слова підтверджує вчинками. Точніше йому не потрібно було багато балакати про кохання, брав і доводив почуття діями. Траплялись мені такі вже балабони, які тільки на словах круті, а на ділі нічого не можуть.
Останнім часом ми почали говорити про щось більш серйозне, а саме про діток. Поки дійдемо до цього серйозного етапу, то Андрій вирішив пожити разом, звикнути один до одного. Часто ж буває, що в побуті люди несумісні.
Але мене такий хід подій не дуже влаштовував. Мені б хотілось з’їхатися із хлопцем уже після весілля. Ну от можете говорити мені що хоч, а жити просто як співмешканці мені не хочеться. І в той час ще й виконувати всі обов’язки дружини.
Спочатку навіть не знала, як правильно сформулювати думку, аби донести її хлопцеві. А потім зібрала всі свої сили в кулак і розпочала розмову:
– Андрію, я хочу сказати тобі, що на такі умови піти не можу. Мене взагалі не цікавить співмешканство, це не входить у мої моральні норми.
– Але ж я не пропоную тобі просто разом жити, я пропоную пожити разом ПЕРЕД ВЕСІЛЛЯМ. Це різні речі. І без цієї «пробної версії сімейного життя» нічого хорошого не вийде.
– Для тебе це різне, а для мене – те саме. Зараз ми з’їдемось, як хлопець і дівчина, а обов’язки я муситиму виконувати дружини. Тобто по факту дружина, а документально – сусідка по квартирі.
– А в мене по-твоєму не буде таких обов’язків? Розпочнемо з того, що я сам цю квартиру винаймаю, сам докупив меблі і необхідну техніку. Я буду заробляти гроші і приносити продукти. То в чому я тут обманюю тебе?
– Ну в такому разі все одного не розумію, чому це все робити не можна після одруження? Ми тоді будемо в іншому статусі і ці обов’язки будуть виправдані. А так, це все якось неправильно, я так не можу.
– Ясно, мені зрозуміло.
До цієї теми ми не повертались. Андрій більше нічого не говорив про співмешканство, але останнім часом я помітила, як він дивиться мої пальці, вивчає каблучки, які уже на них є. Загалом, думаю, що скоро він запропонує мені вийти за нього заміж і я буду найщасливішою дівчиною в світі.
