Дачу ми із дружиною придбали вже два роки тому. Весь цей час ми там прибирали, ремонтували, приводили все до ладу. Ось тільки декілька тижнів тому все було закінчено і ми з Ольгою не могли натішитися такою красою, яка вийшла. Тепер тут можна не тільки на вихідних відпочивати, а й повноцінно жити.
Та тепер ми маємо невеличку проблему. Тесть і батько живуть у місті і постійно марять тим, що приїжджатимуть на нашу дачу, садитимуть тут свої городи, сади і так далі. Ми прекрасно розуміємо, що старшим людям хочеться подихати свіжим повітрям, попрацювати на природі. Але я не можу уявити, як ми маємо вживатися тут на постійній основі.
Тим паче, коли чоловіки приїжджають, то постійно сваряться. Так вже склалось, що у них різні погляди на життя і кожен командує по-своєму. А разом вони об’єднуються проти мене, оскільки я хочу будиночок тримати у красі для відпочинку, а вони намірились тут господарство розводити. В той час як я обираю басейн для дітей, то вони кричать, що потрібно облаштувати теплицю для овочів, щоб мати все своє.
На мою думку, дерев яблук, вишень, сливок, абрикосів і кущів малини та смородини вистачить із головою. Все інше можна свіженьке купити на базарі, щоб не витрачати час і не поратись із ним. Я навіть часто купую свіжі продукти сусіда. Тому не бачу потреби порушувати свою тишу та спокій.
Довго ми не могли вирішити цю ситуацію, але якось із дружиною твердо стали на думці, що не будемо дозволяти нашим батькам приїжджати до нас і встановлювати свої правила. Якби вони приїжджали відпочивати і проводити з нами час, то ми б нічого проти не сказали, але ось ця самодіяльність уже переходить всі межі.
Напевно, обоє образяться, але іншого виходу із ситуації я не бачу. Рано чи пізно переображаються, а нам буде нарешті спокій.
