З коханим ми почали зустрічатися ще в період навчання в школі. Ми були завжди такими щасливими поряд один з одним. Михайло часто влаштовував мені романтичні подаруночки, побачення. І я прямо таки цвіла та пахла від таких стосунків.
Мишко завжди вважав, що жінка створена для кохання. І навіть коли ми одружились, то він не зрадив своїм принципам. Більшу частину нашого сімейного бюджету поповнював саме чоловік. Я ж працювала адміністратором у кафе і то тільки через те, що не могла сидіти вдома.
Ми проживаємо у квартирі чоловіка. Я була щасливою, що не доведеться ділити помешкання із свекрухою. Та дарма так раділа. Адже мама чоловіка настільки сильно його любить, що майже кожного дня приходить до нас. Мене постійно звинувачує, що я недостатньо готую, що не так готую, що її синочок любить ось так. Загалом, це просто якесь пекло.
Коли жінка приходить і починає у нас хазяйнувати, то мені хочеться просто піти десь. Не раз я говорила Михайлові, що мене це страшенно дратує, але що він може зробити? Хіба тільки сказати: «Не звертай уваги, от і все». Я і його розумію, адже це рідна матір і сваритися з нею не дуже хочеться.
Як тільки Оксана Миколаївна заходить до нашої квартири, то мене кидає в жар. Вона постійно говорить як папуга одне й те саме: «Жінка повинна сидіти вдома, готувати багато смачної їжі, прибирати, дбати про дітей і про чоловіка» .
Мене таке життя ніяк не влаштовує. Я ніколи не бачила себе в ролі домогосподарки, яка цілими днями сидить на кухні, варить борщі, смажить котлети, якими потім весь одяг пахне і дивиться мелодрами. Мені все життя хотілось брати приклад із своєї мами, яка вміла все поєднувати. Вона і на роботу ходила, і вдома старалась все робити по можливості. Тож і мені хочеться вийти на якусь роботу, людей побачити, себе показати, поспілкуватись з колегами. Цілими днями сидіти вдома – це ж може поїхати дах. Тим паче на роботі платять і я можу якісь елементарні свої потреби закрити сама.
Мій коханий про всі мої принципи та позиції чув ще перед весіллям. Я не один раз говорила про це, тому він знав на що йде. Тому зараз ніяких нарікань бути не може.
Михайло ніколи мені зауважень не робив. Але свекруха контролює і критикує кожен крок. Я не розумію, як можна настільки лізти у чуже життя. Невже не можна зрозуміти, що кожна людина живе так, як їй зручно?
