Ми з дружиною дуже любимо свого сина. Коли він народився, то я робив усе, щоб моя дитина мала усе найкраще. Я багато працював і ми Миколі купували дорогі іграшки та брендовий одяг. Коли він підріс, то пішов у приватну школу і оплачував репетиторів. А потім я оплатив його навчання в університеті.
Я старався виховати його добрим та відповідальним хлопцем. Я приділяв йому увесь свій вільний час. Ми ходили разом дивитись футбол і на риболовлю. Час минув швидко і мій син уже навчається на четвертому курсі університету.
Виріс він розумним і талановитим хлопцем, за ним бігало багато дівчат. Декілька тижнів тому він сказав, що зустрічається з чудовою дівчиною.
Я дуже зрадів і з нетерпінням чекав коли він познайомить нас з нею. Ми з дружиною уявляли, що дівчина сина має бути дуже розумною та гарною. Ми були впевнені, що він не помилиться у своєму виборі.
У неділю Микола сказав, що запропонував своїй дівчині вийти за нього заміж і вона погодилась. Ми були дуже щасливими за нього.
Дружина пів дня готувала страви, а я їй допомагав. Ми дуже переживали, адже син приведе додому нашу майбутню невістку. Ми бачили, що син дуже щасливий і він з нетерпінням чекає коли його наречена прийде.
Ввечері Надія прийшла до нас в гості. Я зрозумів, що бачив фотографію цієї дівчини в газеті. Попереджали, що вона аферистка. Її розшукує поліція. Я був шокований, але вирішив нічого не говорити поки не знайду газету і ще раз не гляну у оголошення.
Дівчина видалась мені гарною та спокійною. Нам було з нею приємно і цікаво спілкуватись. Але я ніяк не міг забути про те, що бачив її фотографію у газеті. Я ледве себе стримував, щоб не розповісти всім про прочитане і напряму запитати Надію чому у газеті була її фотографія і чому її розшукує поліція.
Моїй дружині наречена сина сподобалась і вона увесь вечір робила їй компліменти. Було видно, що вона хоче, щоб усе у молодих людей склалося добре.
Коли дівчина пішла я одразу пішов у свою кімнату шукати газету. Але виявилося, що дружина викинула її ще декілька днів тому. Я не мав доказів, але був упевнений, що на фотографії у газеті Надія, тому я усе розповів синові і дружині.
Микола на мене образився і сказав, що я все вигадав через те, що його наречена мені не сподобалась. Але це не правда. Я переживаю за нього і не хочу, щоб його обдурили. Нам не потрібна невістка-шахрайка.
Після сварки Микола зібрав свої речі і пішов з дому. Уже декілька тижнів ми нічого про сина не знаємо. Він не відповідає на телефонні дзвінки. А я думаю, що міг помилитись і Надія не є шахрайкою, а просто схожа на дівчину, яку я бачив у газеті. Тепер я не знаю, що мені робити і як налагодити наші стосунки зі сином.
