Батько мого чоловіка завжди приходить до нас додому невчасно. Він ніколи не попереджає нас про свій прихід.
У мене є двоє доньок, вони – близнючки. Їм дев’ять місяців. Вони звикли дотримуватись режиму. Я завжди їх годую, купаю та кладу спати в один і той самий час.
У обід вони лягають спати о 14 годині, а ввечері о 21:30. Але свекор не хоче цього розуміти, а чоловік завжди заступається за свого батька і це мене обурює.
Уже декілька тижнів він приходить до нас у гості коли я кладу дітей спати. Мені не зручно його виганяти, тому я стараюсь йому делікатно пояснити, але він ніби не чує мене.
– Я на декілька хвилин. Хочу провідати своїх онучок. – говорить мені Андрій Володимирович.
І так повторюється кожного дня.
Він починає бавитись з дітьми. Носить їх на руках, голосно до них говорить і стукає іграшками. Діти після спілкування з ним уже не хочуть спати і я не можу їх заспокоїти.
Я вирішила провчити тестя. Ми з чоловіком та дітьми пообідали і я клала їх на обідній сон. Ми планували коли діти заснуть прибрати у кухні. Аж раптом постукали у двері і коли я відчинила, то побачила свекра. Він як завжди прийшов, щоб зруйнувати мої плани.
Я була розлюченою. Плита була брудною, посуд не митим і підлога не заметана. Якщо діти прокинуться, то я не зможу усе це зробити. Тим більше, що свекор і чоловік з дітьми можуть сидіти лише декілька хвилин, на довше їхнього терпіння не вистачає.
Я декілька хвилин думала, а потім сказала, що мені телефонувала сестра і у неї трапилась біда, тому я маю швидко їхати до неї.
Чоловік і його батько не очікували такого. Вони не думали, що я зможу їх залишити з дітьми.
– Ми не впораємось без тебе! – здивовано сказав Артур.
– Ти не можеш залишити дітей! – підтримав його Андрій Володимирович.
Я поїхала у салон краси, а тоді у кінотеатр. Я уже давно хотіла подивитись фільм. О 22:00 годині я повернулась додому.
У кухні було брудно, посуд і плиту вони не помили. А по квартирі були розкидані брудні підгузки. Свекор спав сидячи у кріслі, а чоловік колиска наших доньок у колисці.
– Ми зрозуміли, як тобі складно з дітьми. Батько обіцяє приходити до нас тільки тоді коли ти дозволиш. Тільки більше не залишай нас з дітьми. – стомлено сказав Артур.
У цей момент я раділа, бо зрозуміла, що вони мене зрозуміли і більше ніколи тесть зруйнує мої плани.
