– Для чого ви мені зараз потрібні? Тільки на шиї сидите і ніжки звісили – верещала на своїх дівчаток матір. Що найжахливіше: Оленці три точки, а Єві – чотири з половиною.
Так склалось, що Богдана виходила заміж не через палке кохання, а просто хотіла вдало одружитись із заможним чоловіком. Вона ніколи не хотіла діток, бо відчувала, що не зможе стати для них хорошою матір’ю та виховати належним чином.
Та коли із Володимиром вони прожили у шлюбі більше семи років, то він почав наполягати на тому, аби таки дружина народила йому маля. Інакше їм просто немає сенсу бути разом. От Дані і не було куди подітися, вирішила, що розлучатись із успішним чоловіком не хоче і погодилась на вагітність.
Із своїми дочками Дана ніколи час не проводила. Все, що можна було виконувала нянечка або і сам чоловік. Жінці ж навіть підходити до них не хотілось.
Та потім сталось велике горе і Володя отримав інсульт, після якого відійшов у засвіти. Звичайно, всі свої статки він залишив дружині та дітям. І Богдана раділа цьому, от тільки діти заважали їй жити щасливо. Тепер вона хотіла нарешті зійтись із своїм коханцем та жити разом. Тому дівчаток вона і вирішила відвести до дитячого будинку та написати відмову. Як Оленка із Євою ридали в той день, не описати ніякими словами. Але жінка була непохитною:
– Вашого батька більше нема. А я вас йому народжувала, а не собі. Тому ви мені і непотрібні.
Ось так безжалісно вона і віддала рідних дітей у дитячий будинок. Ось так безжалісно покинула його стіни. І це за місяць після поховання чоловіка. Але тоді вона ще не знала, що Володимир залишив усе тільки своїм дівчаткам. Про Оксану ні слова.
Коли така інформація дійшла до жінки, то вона стала намагатись повернути дітей. Але на той момент вони обоє вже проживали у пари, яка не могла мати своїх діток. От так і опинилася хитра Оксана на вулиці і без нічого. А без заповіту її і коханець прийняти відмовився.
