Андрій та Ірина будують свою сім’ю, не зважаючи на те, що обом всього лише по дев’ятнадцять років. Обоє ще навчаються в університеті, на третьому курсі. Одружились вони не просто так. Все через те, що Іра вагітна.
Дитину вирішили залишити, а Андрій наполіг, що їм варто одружитись та будувати сім’ю, раз вже створили нове життя, яке з’явиться скоро на цей світ. Він хотів взяти відповідальність за те, що накоїв. Він чудово знав, що дитина – це складно, але не був з тих чоловіків, які тікають від незапланованої вагітності, залишаючи свою дівчину наодинці з проблемами.
Жили молоді люди в квартирі, яку Іра успадкувала від своєї двоюрідної тітки. В ті не було дітей і вона вирішила заповісти нерухомість племінниці, хоч і з непрямої лінії.
Вдень навчались, а ввечері Андрій ходив працювати, щоб заробити їм на життя, амІоа працювала з дому віддалено, щоб також вкладатись в сімейний бюджет, хоча вона і була вагітною.
Але помогти не було кому молодому подружжю. Чому? Батьки Андрія жили далеко та могли допомогти хіба що грошима. А от мама Іри пані ще молода. Їй лише сорок років нещодавно виповнилось. Лише в розквіті сил. То ж бабусею вона не планувала ставати.
Всю молодість віддала, щоб забезпечити та гарно виховати Іру. То ж, коли донька вийшла заміж, вирішила, що тепер може спокійно почати жити власне життя. Допомагати приходить зрідка, коли має на це сили та час. Кар’єра не стоїть на місці, в записнику ще багато мрій, які треба здійснити. Нарешті почалось її власне життя.
Друзі Андрія кажуть, що тому пощастило, що теща не лізе в їхнє особисте життя. А Андрій навпаки, хотів, щоб вона хоч трохи більше до них заходила та допомогла. Особливо це бажання посилилось тоді, коли донька нарешті народилась. Та мама Іри сказала лише одне:
– Ви свирішили не захищатись, ви вирішили залишити дитину. Тепер це ваша відповідальність і ваші клопоти. Я своє вже відбула, дитину виростила, тож хочу нарешті пожити для себе. Зрозумійте мене правильно.
Іра та Андрій дуже втомились. Дуже хочуть помочі від мами, але і розуміють її сповна. Бо вже сумують за безтурботною молодість, що, на їхню ж думку, для них закінчилась.
