Ми з дружиною останній раз десь відпочивали ще після весілля. Тому цього літа вирішили спланувати відпустки так, аби обом поїхати десь на море та поніжитись на сонечку. Вирішили ми, що буде швидше і зручніше їхати на відпочинок власним автомобілем. Як тільки про ці наші плани дізнались наші друзі, ще одна сімейна пара, то відразу виявили бажання поїхати з нами.
За тиждень до від’їзду ми почали помаленьку збирати речі та готуватися. А коли залишалось кілька днів, то я помітив, що мій автомобіль має певні вади. Я хотів все полагодити сам, але часу залишалось обмаль, а в друга теж був автомобіль, тому свій я залишив удома, а поїхали на машині друзів.
Заздалегідь ми знайшли список готелів, в які можна було б поселитися. Коли приїхали до Одеси, то відразу знайшли один із тих, що найбільше нам сподобались і за ціною, і за якістю. Загалом, я вважаю, що з номерами нам пощастило, оскільки вони були недорогими і мали непогане розташування. Щоправда, їсти ми мусили готувати собі самі. Та це нас і не бентежило, адже ми постійно харчувались перекусами або в кафе, бо проводили багато часу на морі.
В останній день відпочинку ми вранці пішли до друзів у номер, аби покликати їх на море, як завжди. Але нам дверей ніхто не відчинив. Коли ми телефонували, то слухавку не брали. Шоковані ми пішли на море, а тоді повернулись і знову почали стукати. Нам відчинили невідомі люди. Сказали, що в номері проживають вони, адже тільки що заселилися.
Ми пішли на рецепцію і почули дещо дивне. Наші друзі, як виявилось, виїхали із самого ранку. І що далі робити? Як діставатись додому?
Білетів на потяг ми ж не брали, не знали місцевості і тому подібне. Чому вони тільки не повідомили про свій від’їзд? Якось за підтримки нових знайомих ми дістались до самої Одеси, а далі й до вокзалу. Саме перед нами хтось здав квитки і ми змогли придбати їх собі. Це взагалі я вважав якимось подарунком долі.
Дорога була дуже довгою та нудною. Крім того, квитки ці обійшлися нам дуже дорого, оскільки їхали в дорожчих вагонах. А з сусідами дуже не пощастило. І як можна було таку гарну подорож зіпсувати таким поганим завершенням?
Таких «друзів» я і знати більше не хочу. Адже коли ми запитали на наступний день, чому вони втекли, то сказали, що просто набридло. А нас попередити ніяк не можна було.
