Сашко в якийсь момент просто став зовсім іншим. Почав запізнюватись не лише в школу, а й додому з вечірньої прогулянки. Згодом взагалі встановив замок на двері власної кімнати поки батько був на роботі. При кожній спробі зайти до кімнати, Сергій натикався на шквал крику зі сторони сина. Одного дня ситуація мало не до бійки дійшла.
Сергій був серйозно стурбований. Невже його розумний та слухняний син натрапив на поганих дружків? А що як вони змусити Сашка переховувати в себе у кімнаті заборонені речі. Тим більше у підлітковому віці дитину легше всього вмовити на протиправні речі. Сергій багато разів намагався почати розмову, але син навіть не прикидався що слухає його. Натомість з кожним днем все сильніше проявлялась його неадекватна поведінка.
Сашкові було майже сімнадцять років. Вже вісім місяців він працював у вільний від навчання час. Заробітків вистачало на усі кишенькові витрати. Та декілька тижнів тому Сергій помітив, що син все частіше просить у нього гроші. Відповіді на свої питання чоловік шукав в телефоні сина. Але ключ для входу не дав йому цього зробити. Сергій не міг зрозуміти що відбувається. Адже раніше син завжди залишав доступ до телефону відкритим.
Тривожність наростала кожної миті. Сергій спочатку перевірив портфель, який син носить в школу. Переглянув усі шпаринки та кишені. Вони виявилися абсолютно чисті. Пізніше, коли син пішов на роботу у вечірню зміну, батько спробував потрапити до кімнати. Знову йому нічого не вдалось, все таки Сергій не мав відповідного ключа. Тоді йому прийшла ідея трохи зачекати.
Нарешті настав той день, коли Сашко поспішаючи забув дома ключ від своєї кімнати. Сергій одразу розпочав обшук. Почав він своє розслідування з ліжка. Між подушками і матрацом шукав цигарки, алкоголь та інші невеликі предмети. Але нічого так і не знайшов. Наступним етапом були полиці в шафі. Сергій перебрав кожну сорочку та шкарпетку. І знову поразка.
Вже коли він збирався виходити, погляд впав на книжковий буфет. Перші хвилини батько був в сильному ступорі. Він знайшов декілька шприців та незрозумілі препарати. Всередині все покрилось крижаною плівкою. Сергій повільно підійшов до крісла і сів чекати сина додому. Чоловік все намагався збагнути, де саме він упустив той момент у вихованні. Батьківська недбалість призвела до найстрашніших наслідків. Тепер його син, його надія прямо на очах батька втрачає власне майбутнє. Залишалось лише зрозуміти як все виправити і що робити далі.
Сашко запізнився, власне як і завжди. По виразу обличчя батька він одразу зрозумів, що сталось щось надзвичайно.
– Тату, все в порядку? В тебе щось болить? – обережно поцікавився Сашко.
- Сину, ось це все було в твоїй кімнаті… Ти можеш мені сказати все, абсолютно все! Які виродки це зробили з тобою?! Тільки покажи мені їх, далі я з ними розберусь сам! – Сергій ледь не плакав від перенапруження.
- Тату, що ти говориш? Невже ти думаєш, я настільки дурний? Зі мною все добре, тату. Але для чого ти зайшов туди? Ти настільки мені не довіряєш?!
Хлопець стрімголов побіг до кімнати. Він не хотів нічого чути від батька. Той порушив його простір, не довірився синові. Сашко мав спочатку заспокоїтись, а вже тоді продовжувати розмову.
Сергій тим часом вирішив діяти. Взяв неприємну знахідку в торбину і вирушив з нею до ветеринарної аптеки, яка належала його родичу. Брат пішов до внутрішньої лабораторії, а через годину повернувся з висновком:
- Абсолютно нешкідливі, не токсичні і не отруйні препарати для зміцнення імунітету. Чудовий склад на основі вітамінів та мікроелементів. Судячи з дозування, швидше за все використовується для підтримки організму кішок в період годування потомства.
Сергій добрих пів години, вирячивши очі, стояв на одному місці посеред аптеки. Тобто, не розумів чоловік, його страхи не справдились? Його син все таки був у безпеці і не в’язувався в темні історії. Повернувшись додому, чоловік негайно поспішив до сина і запитав напряму:
- Сашко, де ти тримаєш ту кішку?
Хлопець подивився на батька здивованим поглядом.
- Як ти її побачив? Вона вилізла через вікно? – почав допитуватись Сашко.
- Я її ще не бачив. Сам здогадався. Як саме, значення не має. – Сергій не міг, та й не хотів розповідати деталі. Йому було ніяково за свою поведінку.
- Добре… – Сашко хоч і намагався виглядати серйозно, але в очах уже грала щаслива посмішка. – Іди за мною.
В кімнаті сина під комп’ютерним столом стояла коробка. А в ній сиділа красива біла кішка з двома ще не зрячими кошенятами. Кішка одразу підійшла до Сергія і почала муркотіти. Він їй явно сподобався.
Чоловіку стало навіть легше дихати від таких новин. Та все ж одна неприємно думка засіла в голові:
- Чому ти так довго мовчав, сину?
Сашко чомусь не спішив з відповіддю. Та через хвилину впевнено і спокійно почав розповідати:
- Я був впевнений, що ти заборониш. Знайшов її, коли йшов в школу. Вона все хотіла відвести мене до кошенят. Можливо, щоб нагодував чи захистив. Сніжка була тоді занадто худою. Я спочатку запитав в усіх однокласників, але всі відмовились їх забрати. А я не зміг залишити її одну з кошенятами напризволяще.
Кішка не відходила від хлопця. Він взяв її на руки, а у самого обличчя сяяло від посмішки. Було очевидно, що Сашко прив’язався до тварини. І забрати її вже точно не дасть.
Сергій з того дня більше ні разу не перевіряв слова сина. Адже він знав, що той росте достойною людиною. Тому, хто захищає слабших, точно можна довіряти. Чоловік дозволив власним страхам стати між ним і сином. Але білосніжна киця врятувала не тільки своїх дітей, а й їхню сім’ю. Тому Сергій теж прив’язався до неї.
