Вирішила ми якось зібратися нашою старою компанією. Вже років п’ять, мінімум, не збирались. В кожного свої справи, турботи, клопоти. Замовили столик в ресторані на десять осіб та призначили дату зустрічі.
На зустріч прийшли я, мій чоловік, наші двоє дорослих дітей, Дарина, Олег, їхні двоє дітей, а ще Рита та її донька Валя. Ми всі були дуже раді тому, що можемо знову зібратись, як колись, разом за смачною вечерею. Тим більше за ці роки назбиралось чимало історій та подій, які дуже сильно необхідно обговорити.
Найбільше нас зацікавила історія Рити. Її чоловік відійшов у кращий світ чотири роки тому. Зараз вона живе зі своєю дорослою донькою, Валею, якій двадцять п’ять років.
Жінка давно почувається самотньою, хоч і живе не сама. Каже, що сумно без кохання, без підтримки та чоловічого плеча. А хоч з ким зустрічатись не стане, адже всі красиві та хороші чоловіки вже давно зайняті, мають дружин, сім’ї, хтось навіть онуків.
Тоді ми вирішили пошукати для Рити гарного хорошого чоловіка, який би був неодруженим. Як тільки ми стали обговорювати кандидатури та пропонувати їх Риті, втрутилась в розмову, з величезним набором добірного мату, Валя, дочка Рити.
Вона почала кричати на матір, що тій не можна заводити стосунки з ким поможе, тим більше з першим кращим. Потім переключилась на нас, адже це ми її маму підштовхуємо до необдуманих вчинків. Загалом наговорила вона дуже багато всього. І з величезною кількості нецензурщини.
Я не розумію, що з Валею не так? Навіть, якщо їй вже не сподобалось, що ми її мамі вирішили хлопця знайти, то для чого одразу з матом? Вона не знає, як себе в суспільстві поводити? Я знаю Риту і як вона виховувала Валю. То ж звідки в цієї дівчини стільки неповаги до мами, до нас і до оточуючих.
Ми розійшлись швидше, ніж планувалось. Настрій був зіпсований та враження від вечору теж. А все через жахливу і незрозумілу поведінку Валі.
