Пізньої ночі нас з чоловіком розбудив дзвінок від мати, у слухавці було чути лише плач та нічого не було зрозуміло. Ми почали хвилюватися, адже моя мати вже на пенсії і має проблеми з серцем. Вона все своє життя пропрацювала зі студентами навчаючи їх іноземних мов. Та й зараз вона займається репетиторством. Тобто проблем з грошима у неї не було. Тому через гроші таких нервів не могло бути, спробувала я зателефонувати молодшій сестрі, вона мала доглядати за мамою, але вона не підносить слухавку, тут я почала ще більше хвилюватися.
Ми одразу зібралися, та поїхали до мами. Дорога зайняла близько тридцяти хвилин, весь цей час я пробувала додзвонитися до сестри. Приїхавши ми побачили, що мати досі не заспокоїлася. Потрібно було використати заспокійливе. Ми почали вже думати найгірше бо сестри тут не було, можливо з нею щось трапилося. Через деякий час мама заспокоїлася і ми почали розпитувати, що трапилося. Ми запитували чи часом нічого з сестрою не трапилося, але вона заперечила, та розкала як все трапилося.
Місяць тому мамі стало дуже погано та викликали швидку, і на декілька днів їй довелося лягти в лікарню. Лежачи там зрозуміла, пора скласти заповіт. І мати не хотіла, щоб хтось з нас отримав більше за іншого, тому поділила все порівну. Зробила це та завірила в нотаріуса, і забула. Але сьогодні молодша сестра дізналася, прочитавши заповіт, та не погодилася з ним, сестра хотіла всю квартиру, бо що дурно вона сиділа з мамою.
Я з чоловіком була здивована, оскільки ми не претендували на квартиру бо вже давно мали свою, і ще одної нам не було потрібно. Навіть якби частка квартири була моєю, я б все одно дала сестрі використовувати її як вона забажає.
Цю ніч ми провели в мами на квартирі, ми обдзвонювали всіх друзів сестри яких знаємо, проте ніхто не знав де вона. На ранок ми вирушили на її пошуки може вона ходила десь недалеко. Проте ми так і не знайшли її повернулись до квартири та вирішили чекати разом з мамою, та заспокоювати її.
Уже під вечір вона прийшла, досі зла та не розказувала де вона була весь цей час. Я вирішили поговорити з нею на одинці. Та пояснила, що не треба так злитися на маму, це нічого не змінить, вона зможе використовувати квартиру як за хоче. Деякий час вона мовчала та ходила задумлива, і потім пішла вибачатися до матері.
На щастя все налагодилося мама пробачила її та більше такого не було зі сторони сестри.
