Я і моя менша сестра переїхали до міста, оскільки ми навчаємось в університеті. Я переїхала ще чотири роки тому, а сестра два роки тому.
Ще з початку у квартирі жила я з дідусем, але коли вступила моя молодша сестра до університету дідусь поїхав жити в село до наших батьків. Наші батьки мають великий будинок, а квартира в дідуся маленька однокімнатна.
Я вже давно працюю за спеціальністю і все у нас було добре з сестрою. Але одного дня вона прийшла і сказала, що вагітна. Її хлопець з села і живе у гуртожитку, вони вирішили, що кохають одне одного та будуть разом жити.
Великого весілля не було, адже скоро на світ появиться їхня дитина і тоді гроші будуть більше потрібні ніж на гуляння весілля.
Я була впевнена, що сестра з кавалером поживе у квартирі до пологів, а потім як годиться поїде з чоловіком до його батьків у село жити, але її чоловік був проти цього і хотів аби поїхала я.
Оце так новина. Незнайома для мене людина хоче аби я поїхав зі своєї квартири. А й справді, така можливість, він усе життя жив у селі, а зараз такий шанс випав бути в місті.
Але я нікуди не хотіла їхати. Я маю в місті роботу і також маю думати про своє особисте життя. А сестра нехай переїздить до його батьків. Так було завжди, коли дівчина виходить заміж вона йде жити до чоловіка.
Я дуже дратувалася через те, що сестра знає, що квартира моя, дідусь давно написав заповіт на мене, тільки на мене. Чому вона не скаже своєму чоловіку, що мене вигнати не вийде й або вони живуть тут зі мною, або нехай їдуть до його батьків чи винаймають квартиру окремо.
