Я мала тиждень, щоб все обдумати та дати відповідь. Це не так і багато коли потрібно зробити такий складний вибір. I я ледь не зробила найбільшу помилку свого життя, але вчасно одумалась.

Я зустрічалася з гарним хлопцем Віктором, ми разом насолоджувались один одним. Через три місяці наших зустрічань я дізналася, що вагітна, ми разом хотіли виховувати нашу дитину. Але після народження сина Віктор сказав, що це не його дитина і він не буде її виховувати та хоче поїхати за кордон, щоб влаштуватися на хорошу роботу, а дитина буде тільки заважати йому в цьому.

У 26 років я залишилась сама з дитиною. В мене не було іншого вибору, тому я переїхала жити до батьків і вони мені допомагали з вихованням сина. Через рік я познайомилась з хлопцем через інтернет який живе в Туреччині. Я дуже захопилася Тимуром і почала все рідше проводити час зі своєю дитиною. Ми з ним хотіли спільне майбутнє і часто зідзвонювались. Одного дня він запропонував мені переїхати до нього. Я була рада цій пропозиції до того часу, поки не почула його вимогу: якщо я хочу бути разом з ним, то я маю залишити сина з батьками й приїхати сама.

Я мала тиждень, щоб все обдумати та дати відповідь. Це не так і багато коли потрібно зробити такий складний вибір. Я вагалася. Та врешті решт вирішила поїхати й влаштувати своє життя.

Я купила квитки на нічний рейс. В ніч коли я їхала я прийшла до сина, поцілувала його ніжно. Для батьків написала записку з проханням виховати сина як слід, бо я відлітаю.
Їдучи в аеропорт я дуже переживала чи правильно вчинила. Та я впевнена у своїх батьках і знаю, що вони дадуть сину все найкраще. І я хотіла знайти роботу там та постійно надсилати гроші, щоб батькам було легше. Я розуміла, що це напевно найважливіше моє рішення за все життя.

Я вчасно одумалась. Свої стосунки з Тимуром я розірвала. Я викликала таксі та повернулася додому. У квартиру зайшла тихо, ту записку порвала і викинула, прийшла до сина, поцілувала і ще довго сиділа біля нього поки він спав. Я зрозуміла, що ніколи в житті не хочу його залишати. Він найдорожче, що є у мене.

Моєму сину уже 6 років. Ми живемо з батьками. Я маю гарну роботу. Разом ми щасливі. Я ще досі не наважуюсь розповісти батькам про цей випадок, коли хотіла залишити сина. Але дякувати вищим силам, я вчасно одумалась та не зробила свій найгірший вчинок за все життя.

Оцените статью
Я мала тиждень, щоб все обдумати та дати відповідь. Це не так і багато коли потрібно зробити такий складний вибір. I я ледь не зробила найбільшу помилку свого життя, але вчасно одумалась.