Ми купили неподалік від міста ділянку. І вирішили побудувати там свій будинок. Будівництво тривало майже два роки, і ще рік ми потратили аби зробити повністю весь ремонт. Нарешті все готове і ми переїхали жити у власний будинок.
У нас хороша робота і відповідно висока заробітна плата, тому ми мали кошти аби будувати будинок з найкращих матеріалів та розробити макет з дизайнерами. Ми хочемо на постійній основі проживати у будинку, тому купили все найкраще для комфортного життя.
Коли ми заїхали у будинок, то відразу запросили сусідів у гості. На нашій вулиці ми маємо тільки двоє сусідів. В обох старі хати та і люди також не дуже заможні у них жили. Подружжя місцевих лікарів та старенькі дідусь і бабуся.
Пригощали ми їх різновидами м’ясної нарізки та ковбас. Наша дочка живе у Туреччині та передала нам у якості привітання з новосіллям такий подарунок.
Пара літніх людей прийшли на частування та більше ми їх не бачили, а ось пара лікарів приходили до нас майже щодня. То хотіли подивитися, що таке робот-пилосос і як він працює, то як працює наше опалення у будинку і завжди просили пригостити їх нарізкою з різних видів ковбаси.
Спочатку я ввічливо їх пригощала, але з часом коли вони зачастили мені це почало набридати. Ми їх не кликали в гості, вони самі постійно приходити та приходили.
Тоді я вирішила, що потрібно і їм відчути як це. Ми разом з чоловіком прийшли до них і також без запрошення, цікаво було побачити їхню реакцію. Можливо це дасть їм зрозуміти, що постійно до нас приходити без запрошення – це не дуже правильно.
Ось так ми ходили до них чотири дні й більше вони нас не хотіли бачити. Від тоді вони до нас не приходять, а ми до них.
У минулому місяці сусід покликав мене через огорожу, щоб запитати чи ми хочемо придбати у них груші, адже цього року вродило дуже багато.
Я порадила з чоловіком та ми купили п’ятдесят кілограмів. Ми любимо їсти груші, трохи закруток зробили, пюре та дали нашим батькам по декілька кілограмів. Це ж груші не куповані, а з домашнього урожаю, тому вони дуже корисні.
Ми так багато зробили різних заготовлянь, що можна гостей запрошувати на груші кожен день. Ось ми чекаємо до нас незабаром має приїхати дочка зі своєю сім’єю з Туреччини.
Можливо ми покличемо і сусідів коли дитина приїде, але тільки на один вечір, щоб познайомитися, а то ще знову кожного дня будуть приходити і як тоді нам від них врятуватися.
Як ви думаєте, є нормальні сусіди чи ні?
Ми коли жили з чоловіком у місті у квартирі, то постійно у нас були суперечки з сусідами. Нас або затоплювали, або музика гучно вночі грала, або ще якісь пригоди ставалися.
Ми ніколи не мала сусід з якими могли б дружити багато років та нам було б добре проводити разом час, відпочивати.
Напевно і наші сусід у селі добрі люди, але чомусь я не маю бажання спілкуватися з ними. Ось так.
