Мене звати Олег і зі мною сталася велика не приємність. Я жив разом зі своєю сестрою Юлею разом у квартирі, яка нам дісталася від матері. Дуже шкода, але вона пішла з цього світу, бо потрапила в автокатастрофу, коли повертала додому з відрядження. Тому ми успадкували як і мали це бути велику квартиру, ми в ній виросли та проживали разом з мамою. Це велика двокімнатна квартира неподалік парк, метро та безліч зручностей. Центр міста. Відповідно і купити таку квартиру було б дуже дорого для будь-кого.
Після того як мами не стало, ми разом жили у квартирі. Ще коли ми були меншими й навчалися у школі, то ми ту не жили, нам мама винаймала квартири, щоб ми не приносили їй незручності. Наша мама самотня жінка була, бо тато наший пропав безвісти ще коли поїхав на заробітки й ми його не пам’ятаємо, тому ніколи не влаштовували сцен ревнощі або сварок через маминих залицяльників.
Не пройшло навіть пів року з того часу, коли ми живемо разом у квартирі, як Юля вже мала коханого, за якого хотіла вийти заміж. Спочатку вона мене вмовила, щоб я дозволив їй та її нареченому жити у квартирі. Я дуже цього не хотів, адже дівчина має йти жити до хлопця, а не навпаки, наша мама нам розповідала, що це квартира татова, але він ніби відчував, що не повернеться і перед від’їздом переписав її на маму. Але я зрештою дав свою згоду. Квартира велика, ось так ми почали разом жити у квартирі.
Недавно Юля сказала, що вагітна! Отож потрібно було підняти тему комфортного життя у квартирі, адже я не хотів, чути постійний дитячий плач. Це їхні проблеми і їхня дитина. Мені ще зарано мати такі турботи. Сестра почала мене вмовляти, щоб ми продали нашу квартиру та за вторговані гроші купили дві окремі квартири, але в іншому районі й кожен буде жити окремо, та я відмовився, бо ця квартира для мене дорога та й дуже комфортна. До того ж мені близько до роботи.
Та сьогодні коли ми знову з сестрою говорили про це, її чоловік вирішив також сказати декілька слів. Він сказав мені, щоб я зібрав усі свої речі та з’їхав з квартири до своєї дівчини. Звісно я маю дівчину! Але вона на відміну від Ярослава не користується тим, що я маю квартиру та отримую велику зарплатню на роботі, але я все одно не думаю навіть віддавати нашу квартиру сестрі, дуже шикарно для них це буде, бо я можу сам себе забезпечити. Це квартира нашої мами і я можу тут жити точно так само, як і моя сестра. З того часу ми не говоримо. Якщо чесно, то мені ця ситуація дуже неприємна, та якщо як переїду вони взагалі вирішать, що квартира тільки для них й забудуть, що я також маю на неї права як і сестра. Як правильно мені вчинити?
