Довгий час я зустрічаюсь з Іваном, ми чудово ладимо, та все в нас чудово ми неймовірно кохаємо один одного. Нещодавно ми повідомили батьків що плануємо весілля. Мати Івана подарувала нам квартиру в нову в новобудові, але з голими стінами, але ми були раді і на тому. Квартиру записали на Івана, а я була не проти, бо ми були як одне ціле тоді…
Ми вирішили зробити все власними силами, після роботи ми робили ремонт. Було важко ми не завжди робили, іноді були надто замучені після роботи, та все ж майже рік але зробили цей ремонт. Та зробили квартиру своєї мрії. Сказати правду грошей нам не завжди вистачало, тому ми робили ремонт довго.
Іван кілька разів просив допомоги в своєї мами але вона відмовила, бо вона вже квартиру подарувала, а ремонт нехай роблять самі. Та вона взагалі збирає гроші для молодшого сина він виріс та скоро може бути весілля треба буде і йому подарунок зробити. В той момент нам це здалося цілком логічним.
Ми могли завершити ремонт і швидше але не хотіли брати кредити, бо їх ще віддавати потім довго.
Мати Івана була хорошою, вона ніколи не приходила не попередивши нас, і це було справді добре. Не було як в інших, що приходять без дозволу, та неважливо чи зайняті люди чи ні.
Час йшов, ми жили собі та горя не знали, та вже почали думати про те як завести дітей. Та через п’ять місяців я дізналася що вагітна, обрадувала Івана він теж радів, одразу почав хвалитися всім, що скоро стане батьком.
Мати теж раділа вона дуже хотіла внука, саме внука а не внучку. Нам ж було все одно хто в нас буде лише, аби була здорова дитина.
Та раптом до нас прийшла мати Івана з новиною , що молодший син одружується скоро, бо його дівчина завагітніла і треба робити весілля вже. МИ вислухали її та підтримали. А потім вона сказала, що треба переписати квартиру на нього. Я була шокована такою вимогою бо ми працювали важко щоб зробити ремонт в квартирі а тепер просто так в нас її забрати. Але Іван погодився, на це. Знову я була шокована, в мене не було слів. А як же ми в нас теж має бути дитина. Чоловік мене не слухав.
Я зрозуміла що більше не хочу жити з цим чоловіком, але просто так цього не залишу, адже ми робили ремонт разом. Я переїхала до батьків вони пообіцяли що допоможуть мені виховати внука.
А я подала до суду, щоб якось оспорити те що зробив мій колишній чоловік, з мамою. Сподіваюсь щось з того вийде.
