В житті трапляються різні історії. Прикро, коли дитину кидає рідний батько. Але буває, що й матір після народження малюка, відмовляється брати участь у його житті. Такі випадки відомі здавна, але нині про це чути все частіше. Ось така несправедливість, що деякі жінки роками не можуть завагітніти, мріючи про довгождані дві смужечки на тесті, віддають величезні суми на лікування, лише б відчути радість материнства. А деякі, незаплановано завагітнівши, можуть покинути новонародженого.
Так трапилося і в сім’ї Андрія та Інни. Вони випадково познайомились на вечірці у спільних друзів.
Андрій вже тоді міцно стояв на ногах, він мав власну справу і майже ввесь свій час витрачав на розв’язання бізнесових питань. Інна теж хоті досягнути чогось у професійному плані. Коли вона дізналася, що Андрій – забезпечений чоловік, то вирішила втрачати шанс заволодіти бажаним нареченим. У них зав’язались стосунки. Позустрічавшись якийсь, вирішили одружитись. Точніше, це Інна підштовхнула свого кавалера до такого рішення. Андрій не мав нічого проти, він давно мріяв про створення власної сім’ї.
Подружнє життя, яке ґрунтувалося скоріше на вигоді зі сторони нареченої, не пророкувало нічого хорошого. Вона абсолютно не дбала про затишок у домі. Для неї на першому плані завжди були власні потреби: гулянки з подругами, купівля одягу та косметики й звісно ж, відвідування салонів краси. Вона регулярно відвідувала клуби, та пізно поверталась додому. Він чоловіка їй потрібні були лише гроші. Ніякому чоловікові таке не сподобається. Така поведінка дружини й стала головною причиною майже усіх їх сварок. Між подружжям з’явилася невидима перепона, яка складалася зі взаємних образ та претензій. Вони вже тихо ненавиділи одне одного. Але трапилось так, що Інна завагітніла.
Для обох це стало сюрпризом. Інна відразу запропонувала зробити аборт, що дуже прикро вразило її чоловіка. Не очікував він такого від дружини, й наполіг зберегти вагітність. Їх сімейне життя помалу перетворювалось на кошмар. Стосунки ставали гіршими з кожним днем. У глибині душі, Андрій сподівався, що після народження дитини, дружина візьметься за розум. Найбільше, про що він зараз мріяв – це про спокій та затишок у домі. Він дуже чекав на народження первістка, це була зворушлива подія.
Але поява малюка не принесла таких бажаних змін у поведінці та світогляді дружини. Вона не готова була стати мамою й написала відмову ще в пологовому. Просто відмовилась від крихітки, яку дев’ять місяців носила під серцем. Це рішення поставило остаточну крапку у стосунках Андрія та Інни. Він не бачив більше сенсу у подружньому житті з цією жінкою, тому подав на розлучення.
Він був переконаний, що дружина таким вчинком зрадила не лише їхні взаємини, але їх спільну дитину – що ще гірше та огидніше. Чоловік важко переживав усі ці події. Та не розглядав іншого рішення, як забрати малюка до себе. Він не міг покинути напризволяще свою кровиночку. Працівники пологового дуже зраділи такому вчинку самотнього батька.
Він усю любов дарував своєму малюку, й не зважав на те, що подумають інші. Через велику зайнятість на роботі, доглядати за малюком допомагала бабуся. Не минуло й пів року, як Андрій зустрів хорошу та порядну дівчину. Вони одружилися, й незабаром в Андрієвого сина з’явилася сестричка.
Інні ж не так пощастило у житті. Мамою вона більше не стала. Постійних стосунків вона не мала, кавалери змінювались один за іншим. Андрій не цікавився її майбутнім, він хотів швидше забути колишню, що принесла у його життя стільки негативу. Головне, він тепер щасливий та має сім’ю, про яку завжди мріяв.
