Аня багато працювала і захотіла пожити нарешті для себе, але в кінці-кінців в її матері залишились лише гроші Ані.

Знаєте, всі ми намагаємось заробити якомога більше грошей. Але чи варті вони вашого життя, яке ви пропускаєте, поки заробляєте ці гроші. Не відкладайте все, що хочете зробити, на потім. Потім може і не настати…

Найгірший день в моєму житті – це день п0х0вaння моєї єдиної доньки.

Поминальна вечеря вже підходила до свого кінця. Всі родичі, близькі, знайомі та друзі, що прийшли вшанувати пам’ять про мою доньку виказували свої співчуття та бажали пережити утрату. Я не могла встати з місця. Офіціанти вже й їжу забрали зі столів, а я все сиділа та не могла зрушити з місця. Я не хотіла вірити в те, що я більше не почую її рясний та веселий сміх, не почую спокійний та лагідний голос, яким Аня бажала мені солодких снів. Я не хотіла вірити в те, що її більше немає зі мною.

Єдина хто залишився в той день зі мною – це близька подруга моєї Анюти, Яна. Вони колись в школу разом ходили. Та й в дитячий садок наче ходили разом, але це я вже точно не пригадаю. Навіть після школи вони все одно продовжували дружити. Проте пішли дівчата різними дорогами. Анюта моя будувала кар’єру, займалась бізнесом. А Яна ж вийшла заміж та народила дітей. Обидві займались тим, що їм було до душі.

Я пригадую як всі наші знайомі захоплювалися моєю донечкою. Вона не здалась після того, як перший її бізнес не пішов та прогорів. Аня завзята та багато працювала та все таки добилась свого й відкрила свій бізнес, який приніс їй багато грошей. За ці гроші вона відправляла мене на всякі курорти та оздоровчі центри, зробила в моїй квартирі дорогий ремонт та оновила всю техніку.

І зовсім нещодавно Аня заявила, що продає свій бізнес, щоб пожити нарешті для себе. Хотіла здійснити всі свої мрії, подорожувати та відпочивати. Проте вона не встигла. В неї стався інфаркт. Лікарі не встигли нічого зробити. І стара з косою забрала мою дорогу донечку на той берег річки.

Тепер всі ті гроші, які заробила моя донька дісталися мені. Проте який в них сенс, якщо моєї любої Анюти немає біля мене?! Для чого вони мені? Я не знаю як маю пережити це горе.

Яна, коли зрозуміла, що мені вже вкрай погано запропонувала піти до мене додому та заночувати разом зі мною, щоб я не залишилась зараз зі своїм горем на одинці. Так буде легше і мені і їй. Так ми обоє сиділи цілий вечір, пили чай та згадували всі історії з минулого. Мені стало трішки легше та я змогла хоча б заснути. Але мені здається заснула я від того, що я втомилась за цей день. І від похорон, і від плачу.

Не відкладайте своє життя на потім. Живіть тут і зараз, бо це уявне потім ніколи може не настати. Навіть завтра може не настати. Тому живіть так, щоб не шкодувати потім, що не прожили життя так, як вам того хотілося.

Оцените статью
Аня багато працювала і захотіла пожити нарешті для себе, але в кінці-кінців в її матері залишились лише гроші Ані.