Я знав, що Юля, до нашого з нею знайомства, була заміжня і саме перебувала у процесі розлучення. Це не помішало нам зблизитися і вже через короткий час узаконити наші стосунки. Але я не очікував, що моя кохана так часто згадуватиме про свої колишні стосунки і постійно буде мене порівнювати зі своїм колишнім чоловіком.
Почалося все з того, що на нашу першу невелику річницю я вирішив приготувати дружині романтичну вечерю. Готувати я не дуже вмію, але того вечора я таки постарався. Її реакція дуже потішила мене. Вона прийшла втомлена з роботи, а на неї чекала тепла вечеря у романтичній атмосфері. Але кохана зруйнувала все ще з самого початку. Побачивши все, що я зробив, вона сказала:
— Мій колишній Валера теж колись мені влаштував такий сюрприз, ти б знав, як він смачно готував! Не всі жінки можуть так похвалитися.
Апетит у мене пропав. А Юлі, хоч би що. Вона продовжила цілий вечір розповідати про свої попередні стосунки, постійно повторюючи, який я молодець, хоч у мене й не все вдалося приготувати так, як вмів її колишній. Мене відверто дратували такі розмови, невже нам більше немає про що поговорити в наш день? Це ж наша перша річниця, ми вже рік як разом, я її законний чоловік.
Потім була ще одна ситуація. На день народження Юлі я купив гарячий тур в Туреччину. На гроші я не скупився, хотів зробити сюрприз коханій, щоб вона запам’ятала свої 25 років надовго. Юля досить дивно відреагувала. Вона попросила мене якось обміняти квитки на путівки в Єгипет. Сказала:
— Знаєш, ми з Валерою колись були в Єгипті, мені там так сподобалося. Я пообіцяла собі, що ще обов’язково колись туди повернуся. А в Туреччині — що? Там ж нічого цікавого немає. А в Єгипет я б хотіла злітати, в мене стільки приємних спогадів пов’язаних з ним.
Останньою краплею стала розмова Юлі з подругами. Ми часто любимо збиратися в компанії друзів. Цього разу ми сиділи у нас у вітальні і щось розмова зайшла за риболовлю. Юля дуже емоційно почала розповідати про те, що їй любов до риболовлі прищепив тато її чоловіка і її чоловік, що вона любить сидіти на березі річки й ловити рибу. Здавалося, що тут такого, ну любить вона рибалити. Але діло в тому, що тата у мене немає і рибалити Юля їздила зі своїм колишнім свекром і Валерою, коли вони ще разом були.
Друзі пішли, а я запитав кохану, чи взаємні у нас почуття, чи відчуває вона таку ж прив’язаність до мене, як я до неї? Я не можу собі уявити нікого на її місці і я ніколи, будучи в стосунках з Юлею, не згадував про своїх колишніх. А вона з легкістю ставить на моє місце Валеру тим самим показуючи, що вона ще його не забула і він ще досі в її думках. Може нам вартує розійтися й шукати щастя десь інде?
