Наталя та Іван вчились разом в університеті. Дівчина не знала, що він в неї закоханий. Вона була дуже гарною і розумною, тому багато хлопців бігали за нею.
Хлопець завжди був біля неї і на останніх курсах університету вони почали зустрічатися. А після отримання диплома одружились і почали жити у квартирі, яку дівчина отримала в подарунок від бабусі.
Вони знайшли роботу і зробили ремонт у квартирі та купили меблі. У них народилась дитина і з цього моменту їхні стосунки зіпсувались. Вони постійно сварились, ображались і злились один на одного.
Іван сказав, що він дуже стомився і хоче їхати у відпустку. Чоловік переконував дружину, що їм обом потрібно відпочити одне від одного. Він хотів поїхати на море на два тижні сам, а жінка залишиться вдома з сином.
– Наталочко, я поїду відпочину. А потім ти поїдеш відпочивати, а я буду вдома з сином. Я стомився дуже, мені потрібно розвіятися. – сказав дружині Іван.
– Добре. Їдь, а потім я поїду відпочивати. – відповіла вона.
Насправді жінка була проти того, що її чоловік поїде відпочивати сам, але вона не хотіла засмучувати його. Іван швидко зібрав сумки і купив квитки, він хотів плавати у морі і засмагати.
Він часто телефонував до дружини та говорив, що любить її. Їхній син дуже сумував за батьком. Він чекав повернення, але батько так і не повернувся.
Згодом виявилося, що він познайомився на відпочинку з жінкою і вирішив з нею залишитись жити. Іван довго не телефонував додому, бо не хотів слухати докори і пояснювати усе родичам. Наталя у цей час багато плакала, добре, що батьки її підтримували та допомагали доглядати за дитиною.
Батьки Івана коли дізнались про те, що він покинув дружину з дитиною перестали з ним спілкуватися. Вони допомагали невістці грошима і сиділи з онуком.
Повернувся Іван додому через три роки і тільки для того, щоб отримати розлучення. Він хотів побачити сина, але Наталя йому не дозволила. Вона не хотіла, що маленький Артур знову почав сподіватись, що батько буде з ними разом.
Хлопчик вже заспокоївся і більше не запитує про Івана. Його мати зробила все можливе, щоб він відчував себе щасливим.
За ці роки батько не згадував про сина, його позбавили батьківських прав. Іван ніколи не цікавився дитиною і колишньою дружиною, він думав лиш про своє особисте щастя.
