Інколи я дивуюся, які ж люди бувають злі й незадоволені життям. В мене є сусіди — баба Валя та її донька Оля. Вони постійно шукають причини, щоб влаштувати скандал. Я думала, що уже немає чогось такого, через що б ми не сварилися. Але, як виявилося, є. Це — діти.
На нашій вулиці є багато дітей. У мене самої двоє синів підростає, скоро у перший клас підуть. А де є діти, там є галас, крики й веселощі. Воно й не дивно, адже це — діти. Зазвичай уся дітвора збігається до нас на подвір’я, бо чоловік обладнав у дворі щось на кшталт футбольного майданчика.
Кілька десятків разів баба Валя розганяла дітлахів камінням, бо вони надто галасували. Але ж як змусити дітей мовчати? Припустимо вона розігнала їх з нашого подвір’я, але потім діти вибігли на дорогу і вже там галасують. Словом, такі сварки ледь не щодня відбувалися.
І одного дня до нашого подвір’я під’їхала поліція. Зі своєї хати одразу вискочила баба Валя з Олею й попрямували до нас. До мене прибіг наляканий син, тому я теж вибігла дізнатися, що сталося. Баба Валя одразу почала жалітися, що діти не дають їй нормально виспатися, постійно кричать і сміються.
Я не втрималася й пояснила сусідці, що спати вона буде вночі, а вдень треба робити щось. І потім звернулася до поліціянтів зі словами, що діти граються тільки вдень, після школи, тому по закону ми нічого не порушуємо. Підійшли інші сусідки й теж встали на захист своїх дітей.
І ми виявилися праві, а незадоволених сусідок змусили заплатити штраф за хибний виклик, бо виявляється, баба Валя викликала наряд поліції зовсім з іншої причини.
Але дивує мене дещо інше. Кожного літа до баби Валі приїздять внуки з міста і граються зі всіма дітьми у нас на подвір’ї! Так само “кричать і сміються”. Чому ж вона тоді мовчить, не жаліється? Чужі діти, значить, погані, невиховані, а свої — ідеальні? Сміх та й годі!
