Бабуся переплутала моє авто з таксі, я відвезла її додому, грошей з неї не взяла – і багато чого для себе зрозуміла

На цьому місці, зазвичай стоять таксисти. І, щоб не ставити авто на аварійку, я зупинилася там.

Я повинна була терміново поговорити по телефону. В цей час жінка літнього віку з важкою торбою підійшла до мого автомобіля і легенько постукала у вікно. Це навіть стуком було назвати важко, вона просто пошкрябалась. Я опустила вікно і бабуся запитала: “О, жінко, а ви не таксі?”.
Я поклала слухавку і сказала: “Ні, а куди Вам потрібно?”

– Мені в приватний сектор, це приблизно три кілометри…

То сідайте, я Вас відвезу.

Вона сіла на переднє сидіння і ми рушили. Бабуся важко дихала, бо була уже старенька, казала, що вона щодня їздить у місто на маршрутці, а сьогодні її пропустила, бо затрималась в поліклініці, наступну маршрутку чекати довго, а пішки йти далеко, та і здоров’я немає. Я слухала її уважно, перебирала в голові думки, та навіть не знала, що їй відповісти.

Запитувала у неї лише дорогу, а решту часу просто сиділа і мовчала.

Вона проживала в кінці вулиці та її маленького похилого будинку майже не було видно за височенними котеджами…

“Ну ось ми та приїхали, можеш розвертатися, дочко”, – сказала ледь дихаючи бабуся і відкрила свою торбинку, шукаючи гаманець.

Я відповіла: “Я не візьму з Вас грошей, просто не можу, Ви уже багато заплатили за усе своє життя“.

У бабусі на очах навернулися сльози, вона вийшла з автомобіля, вклонилася і сказала: “Дякую, доню. Дай тобі Боже здоров’я”. Та й пішла потихеньку до свого старенького будинку.

А я доросла 30-річна жінка дивилася їй у слід і у мене був камінь на душі. Я думала про те, що зараз ми не так виставляємо пріоритети, для нас є важливими перемоги, фінанси, успіх в суспільстві… Але чи може вважати себе здоровою так країна, яка не може подбати про літніх людей? Тоді я зрозуміла, що це не вона мені, а я їй повинна вклонитися. І так мені соромно стало за нашу країну. Саме за таке відношення до старшого покоління…

Я це все пишу не для того, щоб похвалитися, зібрати лайки чи викликати у когось сльози…

Цим я хочу сказати, що потрібно їм допомагати: купити у них яблука, коли вони продають їх на вулиці, заплатити в супермаркеті, поступитися чергою, місцем у транспорті, відвезти додому…

Оцените статью
Бабуся переплутала моє авто з таксі, я відвезла її додому, грошей з неї не взяла – і багато чого для себе зрозуміла