Бабуся прискорила ходу. Коли вже була поруч, почула, як Вадим вичитує сину: – Я тебе попереджав, якщо вестимеш себе так, то в дитячий будинок швидко поїдеш.

Ольга Вікторівна в задумі. Сьогодні ходила провідати онука і жахнулася. Як до нього ставиться рідний тато. Адже це його кровиночка, а він так поступає. Річ у тім, що дочка Ольги Вікторівни, Поліна, померла рік тому. Весь цей час мама не може змиритися з горем. Просила Вадима, зятя, щоб онука залишив у неї. Ользі Вікторівні розрада, і Артем біля бабусі почуватиметься краще. Так ні, Вадим не дозволив.

Тому бабуся інколи приходить провідати Артемчика. Хлопчику п’ять років, ходить в дитячий садок. Сьогодні субота, Ольга Вікторівна пішла провідати. Коли підходила до їхнього будинку, побачила Артема разом із татом, вони йшли попереду. Бабуся прискорила ходу. Коли вже була поруч, почула, як Вадим вичитує сину:
– Я тебе попереджав, якщо поводитимешся так, то в дитячий будинок швидко поїдеш. Скільки можна повторювати, Світлану називати мамою. Якщо такий неслухняний, то назавтра збирай речі в дитбудинок.
– Що ти таке говориш? – Ольга Вікторівна обурилася, – Не можна залякувати дитину. Чи це не вперше?
– А ви не мішайтеся. Прийшли, то провідуйте, а не вказуєте що мені робити. Без вас розберемося.

Ольга Вікторівна вже не знала, чи заходити, чи вертатися назад. Але Артем дивився на бабусю з проханням, так що пішла до квартири. Там господарювала чужа жінка. Вона зневажливо подивилася, коли дізналася хто є Ольга Вікторівна. Артем потягнув бабусю у свою кімнату. Там вона й розпитала, чи часто тато грозить відправити до дитячого будинку. Хлопчик ствердно кивнув головою.

Вони трохи посиділи, а потім попросилися погуляти на вулиці. Коли вийшли, Артем почав просити бабусю, щоб взяла його до себе. Тато постійно кричить і заставляє тітку Світлану називати мамою. А ще сказали, що спатиме він у вітальні, тому що скоро з’явиться братик, і кімната належатиме йому.

Ольга Вікторівна тихенько витирала сльози. Як може Вадим ображати свого сина? Адже раніше кохав свою дружину, і сина з рук не випускав. А коли Поліни не стало, змінив ставлення до сина. Та видно, що він йому не потрібен. Але одержує допомогу на дитину, і квартиру дочка заповідала сину. От і тримає при собі. Тому що лишиться всього. І чому тоді. Коли купували квартиру, Ольга Вікторівна не настояла, що оформити на себе. Відтак не страждав би Артем.

Бабуся вирішила за всяку ціну довести, що батько погано ставиться до сина. Знайти свідків, оформити все документально. Якщо потрібно, кредит візьме, щоб судитися з зятем. Розуміє, що її права менші, ніж права батька. Але ж повинні дослухатися, що Артему з татом погано.
Чи вийде в Ольги Вікторівни задум? Як ви думаєте?

Оцените статью
Бабуся прискорила ходу. Коли вже була поруч, почула, як Вадим вичитує сину: – Я тебе попереджав, якщо вестимеш себе так, то в дитячий будинок швидко поїдеш.