Багато хто осудить мене і назве егоїсткою, та я не вважаю, що заслуговую такого звання. Невже я егоїстка лише через те, що хочу жити й для себе, а не розчинятися в проблемах родини?

«Після сорока твоє життя набрало нових обертів, а ось у 50 неочікуваність – ти стала бабусею.»

В якийсь момент я зрозуміла, що старість настала раніше, ніж я собі думала. Ну невже кожна жінка після народження внуків мусить перетворитися у няньку? Хтось запитав, чи я хочу так проживати свою пенсію? А, може, до мене тільки прийшов цей смак життя і я намагаюсь відчути його сповна?

Наразі мені 55. За ці роки я виростила троє діток. Найстарший син і дві молодші донечки. І я вважаю, що виховала їх гідно. У старшого мого сина вже є сім’я. Середня дочка також скоро вийде заміж, а молодша поки вчиться і особливо мені не розповідає про свої особисті справи.

Я дуже люблю своїх дітей, але останнім часом їхня поведінка мене шокує. Старший син не встиг народити дітей, намагається якомога частіше «скинути» їх на мене. Я ж все розумію і сама люблю бавитися з малими, але трішки бентежить, що поки я турбуюся про дітей, подружжя просто їде собі розважатися. І зараз це трапляється регулярно.

Вони самі неодноразово казали мені, що ще не нагулялися і хочуть десь поїхати, щось посвяткувати, побути на самоті. А мені цікаво, для чого було планувати діток, якщо знали, що ще хочуть гуляти? Тим більше як це розуміти: їм потрібно відпочивати, а мені ні?

Після п’ятдесяти я відкрила для себе нові захоплення: скандинавська ходьба, подорожі, дискотеки 50+ . Тепер же не маю часу елементарно випити кави із подругою. Мене геть не влаштовує такий хід подій. Постійно відчуваю себе прив’язаною до місця.

А нещодавно і середня донька «ощасливила» мене новиною: виходить заміж, бо вагітна від коханого:

– Матусю, скоро не засумуєш! Ми з Орестом через 7 місяців станемо батьками.

Звичайно, я щиро рада за подружжя і привітала їх від усієї душі. Тільки от чого всі думають, що мені так сумно жити самій? В мене є купа улюблених занять. Я просто хочу пожити для себе і хоч трішки бувати на самоті. Та от боюся, що діти сприймуть таку мою заяву дуже гостро.

Тож останнім часом всі мої думки зайняті лише цією проблемою. Якось потрібно сформулювати це все в своїй голові і наважитися зізнатися. Напевно, я не та типова бабуся, що пхає свого носа у чужі справи і намагається внукам замінити і батька, і матір.

Можливо, я б і віднеслась до цього всього спокійніше, якби діти хоча б раз запитали у мене, чого хочу я. Та поки моїми інтересами ніхто особливо не цікавиться.

Багато хто осудить мене і назве егоїсткою, та я не вважаю, що заслуговую такого звання. Невже я егоїстка лише через те, що хочу жити й для себе, а не розчинятися в проблемах родини?

Оцените статью
Багато хто осудить мене і назве егоїсткою, та я не вважаю, що заслуговую такого звання. Невже я егоїстка лише через те, що хочу жити й для себе, а не розчинятися в проблемах родини?