Мої батьки розлучились одразу після мого народження. Мати зрадила батька і переїхала жити до коханця. Я була їй не потрібна і вона залишила мене з батьком. Він п’ять років дбав про мене сам, а потім познайомився зі Світланою. Жінка одразу сказала чоловікові, що не хоче виховувати його дочку і нехай він зробить вибір, між мною і нею. Батько довго думав і вибрав її. Він відвіз мене до моєї матері і залишив під її дверима.
Я постукала у двері і мені відчинив чоловік мами, він був шокований. Мама хотіла відвезти мене у дитячий будинок, але вітчим їй не дозволив. Він виявився дуже добрим і розумним чоловіком.
Я спочатку сподівалась, що мій батько повернеться за мною. А через декілька місяців я зрозуміла, що це лише мої мрії. Вітчим мене дуже любив на відміну від моєї рідної матері. Вона не хотіла мене доглядати і вважала мене тягарем. Мати кричала на мене і говорила, що я їй не потрібна та псую її життя. Вона злилась на мене через те, що я схожа на її колишнього чоловіка. А через декілька років моя мати покинула вітчима і пішла до коханця.
Я залишилася жити з Миколою, мені тоді уже було дев’ятнадцять років і я вчилась в університеті. Вітчим постійно мені допомагав, він оплатив моє навчання, купував підручники і давав кишенькові гроші. Коли я була на четвертому курсі померла моя мати і залишила мені свою трикімнатну квартиру. Коханцю вона нічого не залишила, бо вони не були одружені.
Я вирішила переїхати жити у цю квартиру. Вітчим допоміг мені зробити ремонт у ній та купити нові меблі. Коли я переїхала в успадковану квартиру, то хтось постукав у двері. Коли я їх відчинила, то побачила, що на порозі стояв мій рідний батько, він дізнався, що я успадкувала мамину квартиру і вирішив нагадати про себе.
– Я твій батько! Невже, ти мене не пам’ятаєш? Я сумую за тобою і зараз хочу, щоб ти віддала мені половину цієї квартири. – сказав він. – Ти одна і тобі не потрібне таке велике житло.
– Я про тебе не забула і пам’ятаю, як ти мене покинув. Я пам’ятаю, як декілька місяців сподівалася, що ти повернешся і забереш мене додому, але цього не сталося. Зараз у мене є батько, який дбає про мене. А ти чужий мені! – відповіла я.
Я не жалію про свій вчинок. Зараз я живу в успадкованій квартирі та недавно вийшла заміж. Ми з вітчимом часто спілкуємось і він приходить до мене у гості. Зараз він планує одружитися і я щаслива за нього.
