Світлана хотіла зробити аборт. Вона була дуже знервованою і нещасною. Вона насправді не хотіла позбуватись дитини, але іншого виходу не бачила.
Дівчина народилась у маленькому селі. Світлана добре вчилась, школу закінчила з золотою медаллю. Згодом вступила в університет у місті. У цьому університеті навчались багато друзів дівчини з її села.
Студентів залишитись після закінчення навчання у місті. Бо тут великий вибір роботи, а у їх маленькому селі не було чим зайнятись.
Світлана добре навчалась в університеті. На третьому курсі вона познайомилась з Дмитром і вони почали зустрічатись. Хлопець дуже подобався дівчині, вони були закохані і він завжди турбувався про Світлану.
Згодом вони закінчили університет. Світлана знайшла дуже хорошу роботу у місті. Вона працювала дизайнером одягу на фабриці дитячого одягу. А Дмитро, влаштувався на цю фабрику бухгалтером.
Дмитро і Світлана вирішили жити разом. Вони були дуже щасливі і планували спільне майбутнє.
Взимку хлопець захворів, у нього було запалення легень і він потрапив у лікарню. Лікарям не вдалось вилікувати Дмитра і хлопець помер.
Після смерті Дмитра Світлана дізналась, що вагітна. Вона дуже плакала і не знала, що їй робити. Вона з дитиною не зможе прожити на декретні гроші. Їй потрібно платити за оренду квартири у місті і харчі. Вона вирішила поїхати до батьків, вдома народити і згодом вийти на роботу. Світлана сподівалась, що її мама допоможе доглядати за дитиною.
Світлана приїхала додому і розповіла батькам про вагітність. Батьки дуже розізлились і вигнали дівчину з дому.
– Ти вирішила нас принизити. Ти хочеш, щоб все село сміялось з нас. Ти у великому місті дитину нагуляла, а тепер хочеш нам залишити. Їдь у місто і більше не приїжджай ніколи. – кричала мати Світлани.
Дівчина не очікувала такої реакції від батьків. Вона думала, що її матір права. Ніхто не знає, що дитина від Дмитра. Усі будуть сміятись з неї і думати, що вона нагуляла дитину. Весілля у них з Дмитром не було. Фінансово дівчина також не могла собі дозволити народити дитину. Оксана вирішила зробити аборт.
Вона вирішила прогулятись містечком. По дорозі дівчина зустріла однокласника. Вони розговорились і Оксана розказала хлопцю про те, як вони з Дмитром любили один одного, як хлопець піклувався про неї. Розповіла, що вони планували одружитись. А зараз вона вагітна і планує зробити аборт.
– Не роби аборт. Ця дитина – це єдине, що тобі залишилось від Дмитра. Ти ж потім мучитись будеш. Вбивство дитини не можливо забути. – сказав хлопець.
– Я не зможу сама виховати і забезпечити дитину. Ніхто не вірить, що ця дитина є від Дмитра. – сумно відповіла Оксана.
Хлопець зупинився і запитав:
– Чому ніхто не вірить? А батькам Дмитра розповідала про вагітність?
– Ні, для чого їм мої проблеми. В них зараз горе – сина втратили.
– Пішли в гості до батьків Дмитра. Розкажемо про дитину разом. – впевнено сказав хлопець.
Хлопець взяв за руку Оксану і потягнув її до будинку батьків Дмитра. У гостях, він заставив дівчину розказати про дитину.
Мати Дмитра розплакалась і підійшла до вікна. Хвилин десять думала , а тоді сказала до Світлани:
– Дякую, тобі. Я дуже рада, що ти носиш під серцем дитину Дмитра. Я тепер буду мати про кого турбуватись. Дмитро був єдиною дитиною і ми з чоловіком залишились одні. А тепер ти будеш і внук. На роботу не їдь, залишайся жити у нас. Ми маємо пенсію, чоловік має підробіток на фермі. Грошей має бути нам достатньо.
Ось так, свекруха допомогла, а рідні батьки вигнали.
