«Без мене ти нікому не потрібна. Так й будеш сама без чоловіка. Тож не тріпай мені нерви»

Після розлучення я зрозуміла якою я була недалекою коли жила зі свої колишнім чоловіком. Скільки пр иниження він мені завдав за ці роки. Моя самооцінка була на рівні нижче плінтуса. Й все це було за те, що я була для нього ідеальною дружиною. Та він в мені бачив лише прислугу та прибиральницю.

Щороку я закривала його улюблену консервацію. Полиці просто гнулися від заповнених банок. Щодня готувала для нього його улюблені страви. Й не дай Господь двічі нагодувати його тим самим. Він не любив їсти підігріту їжу. А про прибирання у квартирі я взагалі мовчу. В нас можна було проводити екскурсії та виставки. Та він нічого цього не цінував. За понад одинадцять років нашого з ним життя я жодного разу не почула від нього простого «Дякую». Все що я робила приймалося як даність, яка не заслуговує подяки.

Наші скандали почалися коли його звільнили. Грошей більше не було. Його звичне життя змінилося. А винною в цьому він зробив мене. Немає грошей на цигарки – моя вина, не вистачило на пиво – знову я постаралася, не купила м’яса на вечерю – теж винна (напевно потрібно було красти).

Тим поштовхомякий змусив мене почати процес розлучення стала його зрада. Я не сварилася й не влаштовувала сцен. Разом з донькою ми пішли до моїх батьків. Й більше я не відповідала на його дзвінки. А коли ми нарешті зустрілися, щоб обговорити ситуацію в нашому житті, то я почула слова, які вбили для мене цю людину: «Без мене ти нікому не потрібна. Так й будеш сама без чоловіка. Тож замовкни й не тріпай мені нерви». Це була точка неповернення.

Розлучалися через суд. Так само я й отримала аліменти на дочку, хоч чоловік навіть й погрожував, аби я тільки не доводила справу до суду. А зараз я наче звільнилася від незручного одягу, який мене сковував та тримав.

Оцените статью
«Без мене ти нікому не потрібна. Так й будеш сама без чоловіка. Тож не тріпай мені нерви»