Більше року ми живемо удвох із мамою. Ми як дві подружки. Я не знала. Що можна дружити з мамою. А виявляється, це так гарно. Порадить, підтримає, і не зрадить.

Олена поспішає додому. Сьогодні прийде знайомитися її хлопець із батьками. Ще потрібно зайти в супермаркет, купити продукти, мама телефонувала. Коли виходила з повними сумками, назустріч їй іде дівчина. Щось доволі знайоме в її обличчі. Коли підійшла ближче, впізнала свою однокласницю, з якою не бачилися десять років. Виглядала вона дуже гарно. Зачіска, одяг, все вказувало на те, що Галина слідкує за собою. Олена мимоволі зрівняла її зі своєю зовнішністю. Галина виглядає набагато краще.

Вони обнялися, раді зустрічі. Декілька хвилин розмовляли. Обидві поспішають. Домовилися зустрітися наступного вечора. Адже хочеться дізнатися, як справи й хто як влаштувався.

Наступного дня зустрілися в призначений час. Раді зустрічі, тому говорили, говорили. Галина розповіла про своє життя. Олена слухала її розповідь, не перебиваючи.
– Я відразу після школи познайомилася з хлопцем. Гарний такий мені здався. Ми зустрічалися рік, потім Анатолій запропонував жити разом. Не одружитися, а з’їхатися і жити. Я подумала, а чому б і ні, погодилася. Через те, що у нього свого житла немає, то поселилися у моїх батьків. У нас двокімнатна квартира, одна кімната мама з татом, друга ми з Анатолієм. Сім років жили разом. Неначе все добре, але стали віддалятися один від одного. Я це відчувала. Коли починала розмову, він говорив, щоб не переймалася, все добре.

Одного разу не прийшов увечері додому, я телефонувала, а він крикнув у слухавку, щоб я від нього відчепилася і відключив телефон. Я плакала, жалілася мамі. Вона заспокоювала. Це було вже два дні по тому, як Анатолій не з’явився. Мамі на телефон прийшло повідомлення. Ми разом дивилися на те що написано, не вірили. Тато написав мамі, що розлучається з нею. Давно у нього інша, з якою хоче прожити все життя.

Ось так в один час ми з мамою залишилися удвох. День проплакали разом, а це якраз вихідний був. А потім мама кинулася міняти замки у дверях. Зібрала татові речі. Я, дивлячись на неї, зібрала речі Анатолія. Викинули на смітник, щоб про них нічого не нагадувало. Ти не повіриш, нам обом стало набагато легше.

Новий крок, який зробили ми з мамою, це змінили свій гардероб, зачіски. Коли я дивлюся на маму, не впізнаю її. Відразу помолоділа, а скільки чоловіків оглядаються на мою маму. Вже ходила на побачення. У мене також є кілька залицяльників, але не поспішаю вибрати одного. Наразі вже понад рік ми живемо удвох із мамою. Ми як дві подружки. Я не знала. Що можна дружити з мамою. А виявляється, це так гарно. Порадить, підтримає, і не зрадить.

Нещодавно приходив тато, хотів повернутися. Звинувачував маму, що після двадцяти п’яти років спільного життя, одну зраду не може пробачити. Адже він повернувся, говорить. Мама слухати його не захотіла, а я підтримала.
Таку історію Олена почула від подруги. Дивина та й годі.

Оцените статью
Більше року ми живемо удвох із мамою. Ми як дві подружки. Я не знала. Що можна дружити з мамою. А виявляється, це так гарно. Порадить, підтримає, і не зрадить.