Відразу після одруження до нас із чоловіком почали заглядати в гості його старший брат Денис із сім’єю. І я, чесно кажучи, цьому була дуже рада. Мені здавалося, що багато в шлюбі залежить від того, чи знайдеш ти спільну мову із родичами половинки. Часто буває так, що з кимось не поладиш і відразу страждає вся родина через вашу неприязнь. В нас же все було чудово.
Згодом у нас із Дмитром народилась донечка. І після виписки я помітила, що друзі-родичі перестали до нас приходити. Я запитала, чому вони не навідуються, на що отримала відповідь: «У вас же маля, немає коли засиджуватися, треба маленькій увагу приділяти». Я з цим погодилась, адже навіть на сон часу не було. Чудово, що на початках Денис і Катя розуміли це. Та згодом до нас почали приходити діти цієї пари. Часто вони грались у нас і робили це дуже голосно. Софійка просиналась і відразу горланила на весь дім. Я відразу збирала гостей і відправляла додому, та на наступний день до мене знову завітали ці дітки. Я почала задумуватися, що Катерина спеціально направляє їх сюди.
Старшому племіннику мого чоловіка було шість, а молодшій – чотири. Тому вони були досить активними і дійсно мені заважали. Я вирішила зателефонувати до Каті і попросити більше не присилати діток, адже мені дійсно важко потім заспокоїти свою Софу. Та вона відповіла мені, що діти приходять не до чужого дядька, а до рідного. І надалі вони знову будуть приходити, коли захочуть.
На наступний день, як ні в чому не бувало, до мене завітала і сама Катерина. Вона прийшла не просто так. Якось на святкуванні Нового року їй пригледілась моя коктельна сукня. І вона хотіла її забрати. Нібито після пологів я поповнішала і поки все одно не маю, куди її одягати.
Мені було насправді шкода, адже до форми я ще повернусь, плюс це була моя особлива сукня, я її дуже любила. Тим більше Каті вона взагалі була не по розміру. Та довелося дати, але не на зовсім, а просто позичити, щоб не було зайвих конфліктів. Минуло багато днів, а плаття мені ніхто не повертав. Я вже й сама за ним їздила, та чула лише відмовки. Лише через пів року мій чоловік вияснив, що ту сукню вона поміняла у подруги на сукню свого розміру. Як взагалі можна так вчиняти із чужими речами?
Це вже може багато що сказати про саму людину.
