Моя мама має троє дітей. Я — наймолодша, живу з батьками, працюю й непогано заробляю. Старші вже одружені, мають свої сім’ї й живуть окремо.
Наші батьки вже пенсіонери, причому обоє вже не працюють. Їхнє основне заняття — невелике господарство, яке час від часу може принести їм якусь копійку. Так і живемо.
Батьки дуже радіють, коли старші діти разом з внуками приїздять до них в гості. А приїжджають вони часто. Ми, звісно, радо зустрічаємо їх, щедро пригощаємо різними домашніми делікатесами, а потім ще й в сумку на дорогу збираємо все найкраще. Звичайно, я не жадна, мені не жаль тих овочів чи консервації. Але ми з батьками важко працюємо цілий сезон, щоб щось заготовити. А скільки газу й інших компонентів йде на це все, я вже промовчу. А брат з сестрою, зі своїми сім’ями, не заготовляють нічого. Знають, що приїдуть і батьки їм все віддадуть.
Але знову ж таки, справа тут не стільки в грошах, скільки в роботі. В полі працювати стає щораз тяжче. Батьки стають старші й слабші. Якби ж хтось з них приїхав, допоміг батькам хоч трішки, адже я теж не можу постійно з роботи звільнятися. А вони всі приїздять в неділю, чи якесь свято, так, щоб нічого не робити.
Я, на відміну від своєї старшої сестри й невістки, працюю цілий тиждень. Відповідно, допомагати батькам можу тільки після роботи, або коли вихідний візьму. Інколи чекаю того вихідного, з надією, що хоч один день відпочину, побуду в спокої. Де там! Батьки починають стогнати і я розумію, що ніхто окрім мене їм не поможе. Хоча сестра й невістка постійно вдома сидять!
Нещодавно приїхав брат з дружиною. Я з мамою весь ранок провели на кухні, готуючи обід. Племінники розносили нам дім, а брат з жінкою лежали у вітальні на дивані й дивилися щось у своїх телефонах. Мама бачила, що я от-от вибухну, але наказала мені мовчати, бо вони приїхали в гості. Ми всі пообідали, поговорили й мама знову простягла сумку з домашніми продуктами, які змогла назбирати. Оля заглянула в неї й незадоволено буркнула:
— Не давайте нам того, в нас це ніхто не їсть, покладіть краще помідорів маринованих і яєць більше.
Мама знову почала ті сумки розбирати й побігла у підвал шукати те, що замовила невістка. І це повторюється кожної неділі. Я розумію маму, вона хоче щось дати своїм дітям. Але треба й вміти взяти те, що дають. Батьки дають те, що можуть дати. Просто не беріть, якщо вам того не треба, а не перебирайте харчами! Я з братовою ще поговорю на цю тему, навчу її вдячності…
