Ми розійшлися з дружиною і винний я. Кожного разу коли ми сварились я їй говорив, щоб вона забиралась геть з моєї квартири. Тому останнього разу вона зібрала свої речі і пішла жити до своїх батьків.
А я залишився один та зрозумів, що у тому, що Олена пішла винен я. А точніше, мій непростий характер. Я коли розізлюсь, то буваю дуже не стриманим і кажу речі про які я після сварки жалію.
Зараз мені двадцять вісім років, одружився я два роки тому. Дружина на три роки молодша за мене. У неї спокійний, добрий характер, вона завжди знає чого хоче від життя. А також моя дружина є дуже впертою, якщо вона щось вирішила, то її не переконаєш у протилежному.
Ми з нею дійсно кохали один одного. Але під час сварок, я говорив їй, що не люблю її, не хочу бачити і виганяв з квартири. Вона стомилась від сварок і того, що я її виганяв з дому.
Останнього разу ми з нею сварились через те, що вона до пізньої ночі гуляла з подругами. Я як завжди почав говорити, щоб вона забиралась з квартири геть. Але цього разу вона несподівано пішла збирати свої речі, а потім викликала таксі та поїхала до батьків. А коли пішла у коридор, то сказала, що розлучається зі мною.
Коли я на наступний день телефонував до Олени, то вона не брала слухавку. Я вирішив подзвонити до тещі і виявилось, що вона також зла на мене. Галина Іванівна сказала, щоб я дав її дочці спокій і більше до них не телефонував. Вона ще багато неприємних речей сказала про мене.
Але я не хочу розлучатись, я зрозумів, що щиро кохаю дружину. Тому я вирішив вибачитись перед нею і її мамою. Але вони сказали, що більше мене бачити не хочуть. Теща казала, що не можна під час кожної сварки виганяти жінку на вулицю і говорити їй неприємні речі. А дружина мовчала і не звертала на мене увагу.
Тепер я не знаю, що мені робити? Як мені повернути кохану жінку?
Я пробував забути про неї, але не виходить. Зараз вона на мене розлючена, але можливо пройде декілька тижнів і дружина пробачить мене та ми знову будемо разом?