Через х_воробу матір не захотіла забирати малюка. А ми як тільки поглянули на нього, то с_льози полилися градом.

Відразу після весілля ми з Дмитром захотіли народити сина. Та першою на світ з’явилась донечка. Через декілька років ми не покинули надій і знову ж таки я завагітніла. І знову народила дівчинку.

Остання вагітність пройшла не так гладко та успішно, як хотілося б, тому лікарі заборонили нам думати над третьою вагітністю. Адже такі пологи стали б для мене фатальними.

З чоловіком ми довго думали, я навіть хотіла ризикнути своїм життям заради того, щоб у Діми був синок. Та він лише пальцем біля скроні поводив. Тому ми після довгих роздумів і наважилися на те, щоб взяти із дитячого будинку хлопчика.

Чоловік мій заробляв більше ніж достатньо, у нас були чудові стосунки, власне житло та автомобіль, тому чому б і ні? Загалом, як ми і думали, нашу заяву прийняли без вагань. Звичайно, потрібно було зібрати купу паперів. А тоді ми пішли знайомитись із дітками.

Моя колишня однокласниця відразу після університету почала працювати у пологовому. Ми підтримували дружній зв’язок, тож в той день вона зателефонувала, щоб повідомити про малюка, якого матір залишила відразу після пологів. А написала вона відмову через те, що у маленького були вроджені проблеми з зором. Напевно, жінка не захотіла себе обтяжувати. Подруга почала плакати, розказувати, яким милим є новонароджений і як важко йому буде в житті. Ніхто не захоче всиновлювати хвору дитину, тож лікування йому годі й чекати. Так і мучитиметься по життю.

Ми з Дмитром порадились та вирішили хоча б поглянути на хлопчика. Нас довго не впускали, але коли почули про намір всиновлення, то дозволили увійти. Не встигла я увійти до палати, як сльози покотилися градом. Яке ж воно ніжне та беззахисне. Тому ми й вирішили забрати його до себе. Навіть без слів. Вистачило одного погляду.

Коли ми виписувались із лікарні, то весь персонал та люди з палат аплодували нам, захоплювались сміливістю та людяністю. Той день, напевно, буде назавжди у моїй пам’яті.

Нині Михайлику десять рочків. Він повноцінний, здоровенький хлопець. Ми знайшли потрібну суму і він отримав потрібну операцію. Тепер із зором також все гаразд. Наскільки розумним та жвавим є Мишко. Ви собі навіть уявити не можете. Дмитро не може натішитися.

А я, як мати, страшенно рада, що в той день зірки склалися саме так.

Оцените статью
Через х_воробу матір не захотіла забирати малюка. А ми як тільки поглянули на нього, то с_льози полилися градом.