Микола переїхав жити у село. У нього там був будинок, який він успадкував від батьків. Зараз у нього дуже складна ситуація, адже вийшло так, що його дружина померла і він залишився сам з трьома дітьми.
У селі він буде вирощувати овочі та фрукти і не потрібно буде купувати в магазині. Йому там буде легше виховувати самому трьох дітей.
Його донькам і сину сподобалось в селі. Вони ніби ожили, увесь день грались на подвір’ї і були щасливими. Але трапилось так, що старший син захворів і Микола не мав грошей на лікування дитини. Він довго думав, як допомогти хлопцеві і одного разу вирішив, що потрібно звернутись за допомогою до сестри, яка жила у місті.
Через три місяці Наталя приїхала до брата. Він їй показав будинок, розповів про те, як він з дітьми живуть і про хворобу Олександра. Хлопець був не рідним Миколі, він був сином його покійної дружини від першого шлюбу. Чоловіку було жаль дитину, тому він залишив його у себе. Але зараз він дізнався, що хлопець дуже хворий і потрібне дороге лікування, яке він не може оплатити, тому він і згадав про сестру.
Вона уже вісім років заміжня, але дітей немає. Вона забезпечена жінка, її чоловік добре заробляє і вони давно мріють про дитину.
Наталя вислухала брата і сказала, що забере хлопчика до себе і вони з чоловіком будуть його лікувати. Микола погодився, бо так хлопчик буде мати шанс на одужання. Але перед від’їздом вони вирішили поговорити з Олександром. Йому десять років і він знає, що хворий.
Хлопчик вислухав дорослих і відповів, що згоден жити з тіткою, тому на наступний день Наталя з племінником поїхала до міста.
Два роки жінка возила Олександра у лікарні, купувала йому дорогі ліки і йому стало краще. Він завдяки старанням Наталі почав одужувати.
Зараз хлопчик здоровий і добре вчиться у школі. Він живе у тітки та дуже їй вдячний, що вона увесь цей час допомагала йому.
