Моє ім’я Антон, мені тридцять сім років. У моєму житті було все, окрім власної сім’ї. Я живу разом зі своїм татом у трикімнатній квартирі.
Моєї мами вже немає на цьому світі сім років. Я хотів показати тату, що я зможу усього досягнути не дивлячись ні на що. Я закінчив школу з золотою медаллю, потім закінчив університет з червоним дипломом та дуже швидко знайшов сам роботу. Мій тато дуже хотів, щоб я нарешті знайшов собі дівчину чи можливо уже правильно буде казати жінку. Він давно уже мріє про те, як буде допомагати з онуками. Весь час запитував у мене чи немає нікого.
Трохи згодом і справді у мене з’явилась дівчина. Звати її Аня. Вона навчалась на останньому курсі в університеті, пізніше я дізнався, що вона з не багатої родини. До міста приїхала з села. Але для мене це не важливо. А ось тато мене не підтримував у цьому плані. Він постійно говорив, що Аня дівчина не для мене і я маю покинути її. Напевно це був мій перший раз коли я його не послухався і зробив як відчував.
Ми разом. Вже через пів року я запросив Аню до себе додому, щоб познайомити з татом і сказати, що тепер вона житиме тут з нами, і ще одна чудово новина вона при надії. Та батько нічого не хотів слухати. Він намагався мене переконати у тому, що дівчина просто мене обманула, що вагітна, адже хоче жити у місті, а не в селі. Ми жили разом з татом. Я звернув увагу, що тато дуже прискіпується до Ані та розмовляє з нею дуже грубо. Я дуже сподівався, що він зміниться та почне ставитися до неї краще. Навіть декілька разів говорив з татом та пояснював, що дуже кохаю Аню. Іноді на мою думку тато ставився добре до невістки. Мене це дуже радувало.
Аня дуже хороша дружина. всі її страви дуже смачні та у квартирі завжди чисто та все лежить на своїх місцях. Аня постійно намагалася налагодити стосунки з татом та знаходила спільні теми для розмови. А тато все не полишав надії на те, щоб спровокувати невістку на сварку, але його намагання не давали результату, заспокоївся.
Через вісім місяців у нас народилася дочка, Катя. Мій тато вирішив, що потрібно обов’язково зробити тест ДНК. Я взагалі не мав сумнівів, що дитина не моя, тому татова ідея для мене була повною нісенітницею. Але аби він заспокоївся т остаточно переконався ми згодилися. Результат і так був мені відомий, а тест ще раз підтвердив, що я тато нашої доньки.
Але тато все не міг заспокоїтися. Він не погодився прописати Аню у квартирі. Одного дня він взагалі покликав мене в іншу кімнату і таке запропонував, що і на голову не налазить. Він хотів, щоб я розлучився з Анею, а дочку відсудив собі. Я тоді дуже розлютився. В той же день ми зібрали всі необхідні речі та поїхали з квартири. З того часу ми рідко спілкуємося. Мені образливо, що він не думає про те чого хочу я. Мені здається він чинить як справжній егоїст, саме через це бажання спілкуватися я не маю.
